Як протікає захворювання
За словами професора Голубовської, клінічний перебіг захворювання може бути доброякісним з невеликими висипаннями (і досить тяжким з масивним висипом, мультиорганними ураженнями, дихальною недостатністю, кератитами, виразками рогівки, сліпотою, енцефалітом та летальністю до 10%).
Цитата
«Характерним є збільшення різних груп лімфовузлів, причому іноді це відбувається до початку клінічних проявів, висипання часто нагноюється і залишає рубці, хоча і не такі грубі, як при натуральній віспі. Тривалість захворювання – 2-4 тижні. Передається хвороба повітряно-краплинним шляхом, контактним, вертикальним (від матері до дитини), статевий шлях поки що не доведений. Джерелом інфекції та сприйнятливими до захворювання є не тільки мавпи, але й деякі види інших тварин, зокрема гризуни. Описані внутрішньолікарняні та внутрішньолабораторні випадки зараження. Раніше хворіли переважно діти до 16 років, серед них і була основна летальність», - розповіла Голубовська.
Походження та поширення мавпячої віспи
За її словами, ще в XIX столітті дослідники описували захворювання у мавп, що протікало з рясним пустульозним (гнійничковим) висипом і помітною летальністю. У 1958 р. у Копенгагені спалахнуло подібне захворювання у мавп, привезених із Сінгапуру. Вірусологічні дослідження виявили поксвіруси, які відрізнялися від вірусу віспи та коров'ячої віспи. У 70-му році хворобу виявили у 9-річної дитини в Конго. Вона була схожа на натуральну віспу. Далі випадки фіксувалися в низці країн Африки та обмежувалося тропічними лісами центральної та західної Африки до 2003 року, коли були зареєстровані перші випадки в США, які протікали нетяжко, всього захворіло 47 людей, усі заразилися від імпортованих екзотичних тварин, особливо домашніх лугових собачок.
У 2021 році в Далласі та в Меріленді були зареєстровані два випадки віспи мавп у мандрівників із Нігерії. І ось у травні цього року Велика Британія повідомила вже про 20 випадків віспи мавп, причому перший із них знову-таки виявлений у хворого, який прибув з Нігерії. Було доведено сімейну передачу захворювання, включаючи маленьку дитину. Особливе занепокоєння викликають місцеві випадки передачі.
Департамент охорони здоров'я штату Массачусетс також оголосив про підтверджений випадок мавпячої віспи у дорослого чоловіка, який недавно відвідав Канаду.
Чому захворювання викликає таке занепокоєння
По-перше, як пояснює Голубовська, ліквідація натуральної віспи та скасування вакцинації проти неї сприяє появі входження поксвірусів від тварин у людську популяцію, про що неодноразово говорили у лекціях навіть студентам.
«По-друге, за оцінками, на сьогодні менше однієї з трьох осіб мають імунітет до натуральної віспи, а багаторазові пасажі вірусу через організм неімунної людини можуть надавати йому нових патогенних властивостей, більш агресивних (як приклад - SARS-CoV-2), і ми можемо повернути людству іншу віспу в новому вигляді», - розповіла інфекціоніст.
По-третє, засобів противірусної терапії нині немає.
«Хоча FDA затвердили нещодавно ліки на лікування натуральної віспи - TPOXХ. Чи буде воно чи інші засоби для лікування натуральної віспи (наприклад, метисазон) ефективним, велике питання», - уточнює фахівець.
По-четверте, справді швидко поширюється за весь час спостереження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна чекає рекомендації від ВООЗ щодо протидії мавпячій віспі
«Тому, мабуть, ВООЗ і скликає екстрену нараду (досить оперативно, якщо порівнювати з реакцією на ковід), враховуючи подвоєння випадків віспи мавп в Англії за кілька днів, поява її у Канаді та країнах Європи. Одне з головних питань, що обговорюються - можливість використання вакцини проти віспи виробництва Bavarian Nordic JYNNEOS. Вона містить живий ослаблений вірус коров'ячої віспи, не здатний до реплікації в організмі людини, але викликає сильну імунну відповідь. Це єдина схвалена FDA вакцина проти віспи та віспи мавп для невоєнного застосування. Якщо людина отримує щеплення протягом чотирьох днів після можливого зараження, це може на 85% знизити ризик тяжкого перебігу», – розповіла Голубовська.
За словами інфекціоніста, є й обнадійливі новини, спалахи Monkeypox, принаймні раніше, добре піддавалися контролю. Окрім того, на сьогодні немає даних про те, що лише передачі інфекції від людини людині достатньо для підтримки інфекції в популяції людей. Геном вірусу досить стабільний, імунітет стійкий та перехресний з іншими поксвірусами.
«Так що поки що без паніки, але готуватися треба», - резюмувала Голубовська.