Ця схема перетворила банальне вимагання у гучний рейдерський скандал.
Про шахрайську схему докладно розповіли журналісти проекту розслідувань "Стопкор".
"Навесні минулого року місцеві активісти неурядової організації "Стоп Шлам" виступили проти підприємства. Вони почали справжню екологічну війну і подали позов на суму понад 9 млрд грн. А експертиза "Стоп Шлам" про негативну дію на навколишнє середовище і здоров'я миколаївців настільки переконала суд, що той наклав арешт на майно компанії", - нагадали автори розслідування передісторію.
Журналісти спробували знайти місцевих жителів, чиї підписи, імена та адреси фігурують у позовних вимогах псевдо-активістів "Стоп Шлам": пройшовшись за зазначеними в позовах адресами представники Стопкор не знайшли цих людей - сусіди повідомили, що навіть не знають таких. Авторам розслідування вдалося знайти одну реальну людину і поспілкуватися з нею:
- Ви є одним з фігурантів даної справи.
- Чому?
- Від вашого імені "Стоп шлам" веде свою діяльність.
- Боже збав! Це мене одна жінка запросила: "Ось тут розпишіться ...", - це було давно і неправда!
"Ми обійшли кілька десятків адрес, - розповіли журналісти про свої пошуки. І тільки двоє зі списку згадали, що колись підписували якийсь документ щодо глиноземного заводу. Але ні про експертизу, ні про космічні гроші ніхто не знав", - розповіли автори розслідування про людей, які можуть отримати по 7 мільйонів гривень!
Автори розслідування роблять висновок, що схема псевдо-активістів "Стоп Шлам" - це афера і спроба незаконного збагачення групи юристів-шахраїв. Вони стверджують, що відходи виробництва МГЗ, а саме - червоний шлам, загрожують Миколаївській області екологічною катастрофою. Сама неурядова організація "Стоп Шлам" була заснована в Миколаєві буквально за кілька місяців до початку судового процесу і скандалу.
Ця історія рясніє безліччю нестиковок, які ставлять під сумнів справжні наміри "Стоп Шлам": судовий процес ініційований на підставі висновків психологів, а не медиків або екологів. Самі експерти-психологи ховаються від спілкування з журналістами, а колеги в бесідах з журналістами назвали їх нечистими на руку, і привели інші приклади, коли вони робили сумнівні з професійної точки зору експертні висновки.
"Лабораторні дослідження показують, що перевищень на МГЗ немає", - говорить Віталій Караулов, керівник державної екоінспекції Південно-Західного регіону, що здійснює еко-моніторинг діяльності МГЗ. Андрій Алифанов - головлікар села Галицинове, що межує з глиноземним заводом, також говорить, що його діяльність не впливає на здоров'я людей: "Не можна говорити, що завод має на нас якийсь негативний вплив. Статистика захворюваності не відрізняється від загальної статистики".
Ще одна цікава деталь, яку дізналися журналісти під час свого розслідування: реальні еко-активісти або правозахисники стягують кошти на користь постраждалих людей. І лише "Стоп Шлам" ставить питання про стягнення коштів на свою користь - йдеться про незаконне збагачення засновників організації.
Самі псевдо-активісти уникають спілкування із засобами масової інформації: "Ми не даємо жодних коментарів", - сказав співзасновник "Стоп шлам" Євген Урбанський на прохання журналістів розповісти докладніше про суть претензій до МГЗ.
"Можна припустити, що створили організацію тільки для рейдерської кампанії проти глиноземного заводу. Причому в схемі можуть бути задіяні і місцеві служителі Феміди. Інакше як пояснити, що позов, який подали 19 листопада, вирішили терміново розглянути у ніч з 23 на 24, а справа потрапила в руки судді Ірини Бобрової, яка задовольнила позов про арешт майна підприємства", - розповіли автори розслідування про те, як псевдо-активісти намагаються відсудити у МГЗ 9,2 млрд грн. Дії судді Ірини Бобрової по втручанню в автоматизовану систему розподілу справ між суддями, яка очевидно, підігрує шахраям з "Стоп Шлам", до нинішнього часу вивчає Державне бюро розслідувань.