Автори розслідування зробили такі висновки на підставі даних білінгу телефону Красікова, які отримали від “інформатора, який має доступ до записів мобільного оператора”.
Як говориться в матеріалі, в 2019 році Красіков дев’ять разів відвідав бази спецназу ФСБ в Балашисі і селі Аверкієво. Один раз він пробув на базі чотири дні поспіль. Він також двічі їздив в Національний антитерористичний центр на проспекті Вернадського.
Красиков часто розмовляв з вісьмома членами благодійного фонду “Вимпел”, створеного “колишніми співробітниками спеціальних підрозділів ФСБ”, вказують автори розслідування. Найчастіше — не менше 20 разів — він спілкувався з президентом об’єднання Едуардом Бендерським.
Зелімхана Хангошвілі вбили в Берліні 23 серпня 2019 року на шляху в мечеть. “Кавказский узел” називав Хангошвілі польовим чеченським командиром, який під час другої чеченської кампанії воював спочатку на стороні Шаміля Басаєва і Абу Валіда, а потім — Аслана Масхадова. Президент РФ Володимир Путін говорив, що Хангошвілі — бойовик, “один з організаторів вибухів у московському метро”. Яких саме вибухів, Путін не уточнював.
У справі про його вбивство заарештували вихідця з Чечні Вадима Красікова, який, як писав The Insider, значився в базах МВС і Інтерполу через вбивство бізнесмена, але потім його ім’я звідти зникло.
Росія стверджувала, що посилала Німеччині запит про екстрадицію Хангошвілі, проте Берлін наполягав, що нічого не отримував.
Breaking: @Bellingcat and its partners @the_ins_ru and @DerSpiegel have definitively linked the murder of Georgian asylum-seeker of Chechen origin, Zelimkhan Khangoshvili, with Russia’s security service FSB. https://t.co/qxxHAGG777
— Bellingcat (@bellingcat) February 17, 2020