“Про значні ризики недоотримання цих надходжень Рахункова палата зазначала ще за результатами експертизи проекту державного бюджету. Зазначене свідчить про суттєві ризики вимушеного, як і торік, заміщення недонадходжень від приватизації державного майна і зовнішніх запозичень внутрішніми. Загалом у результаті недонадходження у запланованих обсягах доходів, коштів від державних запозичень, приватизації державного майна і повернення кредитів план надходжень загального фонду державного бюджету не виконано на 35 млрд грн, або 10,8%”, — наголосив Валерій Пацкан.
Він також зауважив, що план видатків загального фонду не виконано на 22 млрд грн, або 9%, найбільше за бюджетними програмами, головними розпорядниками яких є Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство охорони здоров’я та Державне космічне агентство України.
Основними чинниками непроведення видатків стало незатвердження у визначені терміни майже двох третин паспортів бюджетних програм і зволікання із проведенням закупівель.
Водночас, зазначив Валерій Пацкан, відсутність девальвації середнього курсу гривні до дол. США (прогноз на рік — 2,5%) призвела до менших, ніж планувалося, видатків на обслуговування боргу на 1,9 млрд гривень.
“Унаслідок девальвації гривні до іноземних валют, в яких номіновано борг, при перевищенні надходжень від державних запозичень над витратами на погашення державного боргу на 18 млрд грн,у січні—березні державний борг зменшився на 3 млрд гривень. Водночас, в умовах девальваційних очікувань Уряду і значної частки боргу, номінованого в іноземній валюті (більше 70%), та можливого заміщення недонадходжень від приватизації державного майна запозиченнями наявні ризики збільшення державного боргу”, — зазначив Голова Рахункової палати.
У травні Рахункова палата розгляне і затвердить висновки за результатами аналізу виконання Закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому кварталі.
Нагадаємо, що Рада почала опрацювання звіту про виконання Держбюджету-2018.