Деталі
Екоактивісти кажуть, що за останні два століття в Європі були відокремлені від річок близько 70% заплавних терас, в Угорщині цей показник перевищує 90%. Таким чином домагалися поліпшення судноплавства, збільшували сільгоспугіддя, захищали долини від підтоплення.
Діяльність людини призводить до скорочення біорізноманіття в заплавах, але це не єдина проблема, адже заплави виконують важливу регулюючу функцію, розповідає представник програми "Живі річки Угорщини" Всесвітнього фонду дикої природи WWF Андреа Саму.
"Раніше райони в паводкових зонах мали багату і пишну рослинність. Це приносило користь, адже вода може залишатися в низинах протягом більш-менш тривалих періодів, а крім того рослинність поглинає і поступово випаровує воду, таким чином підтримуючи кліматичний баланс", - зазначила вона.
Для Угорщини це особливо важливо, адже тут випаровується більше води, ніж випадає з опадами. Заплавна рослинність могла б допомогти пом'якшити перепади вологості і запобігти висиханню грунту.
Доповнення
Проект "Заплава Дунаю" стартував 3 роки тому. У ньому беруть участь понад 20 організацій з 10 країн. Але, як видно з переліку партнерів на сайті проекту, партнерів з України серед них немає. Тільки уздовж річки Тиса, за оцінками фахівців, можна буде відновити екосистему на 1,5 тис. квадратних кілометрів долини, що має значно поліпшити екологічну ситуацію в регіоні.
Дунай протікає по території або є кордоном десяти держав: Німеччини, Австрії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії, України та Молдови.