"Ми довго обговорювали з ринком, який механізм будемо застосовувати для націнки в роздрібному секторі. Ми взяли досвід Німеччини. Він задовольнив всіх учасників ринку - і оптовий, і роздрібний сектор. Маржа буде коливатися в залежності від вартості ліків. Чим дешевше препарат, тим вище буде націнка, щоб нам не втратити дешеві препарати на ринку", - повідомила Бюрабекова.
Вона пояснила, що якщо, наприклад, препарат буде коштувати до 350 тенге (25,8 грн), то націнка становитиме 68% в роздробі. Якщо ж ціна вище 200 тис. тенге (14,7 тис. грн) - націнка не перевищуватиме 3%.
Як повідомляв УНН, вітчизняні аптечні мережі визнали, що заробляють за рахунок маркетингових бонусів, які отримують від виробників ліків за подання їх товарів на полиці.
Також нагадаємо, в українському парламенті вважають, що українські аптеки давно перестали бути соціально відповідальними і перетворилися в "супермаркети", що переслідують лише матеріальну вигоду.
Більш того, мережеві аптеки, в силу свого значного впливу на ринок, формують сьогодні цінову політику на ліки, вважають депутати і, з метою зниження цін на медпрепарати, парламентарії запропонували обмежити мережевиків з низки питань.
Обмежувальні заходи передбачені законопроектом № 8591. У документі сказано, що один власник не може володіти більш, ніж 4 аптеками в рамках однієї області, або більш, ніж 8 аптеками, якщо вони мають ліцензію на виробництво препаратів.
Також проект закону зобов'язує кожного бізнесмена фармринку мати вищу профільну освіту.
Про підтримку цього законопроекту вже заявили провізори і фармацевти з числа представників малого та середнього бізнесу. Документ планують голосувати в цьому році.