За його словами, такий вид контрабанди палива, як ввезення його в Україну під виглядом транзиту без сплати будь-яких податків був започаткований вже давно.
"У свій час із нею успішно боролися... Таких продукто-трубопроводів є кілька, деякі із них мають не ясну власність чи то українську за рішеннями одних судів, чи то російську за рішеннями інших судів (мова про "ПрикарпатЗападТранс“,- ред.). Зокрема один такий трубопровід має постачати солярку на Калуський хімкомбінат, і через всю країну лежить труба. Просто врізатися у трубку — це один і нелегальних способів. Раніше популярністю контрабандистів також користувалися незаконні маленькі нафтопереробні заводи.
Вся проблема у цьому питанні полягає в тому, що у нас відсутній свій нафтопереробний завод, який би ви пускав і бензин і соляру, і відповідну сировину для хімічної промисловості", - заявив Б.Соколовський.
При цьому, за словами іншого експерта Дмитра Єгера “послугами” транзитних трубопроводів з РФ користуються маловідомі контрабандисти.
Великі і популярні брендові оператори пального в Україні на подібні схеми не зголошуються, бо це питання їх іміджу, якості, а тому — великого ризику.
“Із Новоград Волинська на Закарпаття іде продуктопровід ("Дружба“, — ред.), то раніше була військова труба. Зараз не ясно чи військові той трубопровід передали, чи він у них так і лишився. Але до Новограда завжди російський дизель подавали, там загружали у цистерни, а туди на захід чи качали чи ні — складно сказати...
Однак, я більш, ніж переконаний, що відомі компанії (оператори пального в Україні, — ред.) не дозволили б собі такий вид контрабанди. Невже вони б на такому засвітилися? Ні, не дозволили б. А от якісь не відомі — чому б і ні, на ринку пально-мастильних матеріалів завжди була контрабанда”, — додав він.
Нагадаємо, як повідомляв УНН, за оцінками експертів в Україні у порівняні з 2014 роком стало більше якісного пального. За словами Л. Косянчука відбулося це завдяки активній позиції легальних операторів ринку, а також прийнятим змінам до податкового кодексу.