"Після двох успішних для тваринництва років – 2017 року з прибутком у 6,2 млрд грн та 2018 року з прибутком близько 5,3 млрд грн – за результатами 2019 року галузь зазнала понад 2,1 млрд грн збитків", - розповів він.
Рівень рентабельності тваринництва у сільгосппідприємствах також суттєво впав, продовжив Лупенко.
"Якщо у 2017 році він становив 12,7 %, у 2018 році – 9,7 %, то минулого року змінився рівнем збитковості (-3,5 %)", - розповів науковець.
Зокрема, рентабельність вирощування свиней зменшилася на 7,2%, проти росту на 6,9% у 2018 році, рентабельність виробництва яєць - впала на 25,6%, тоді як у 2018 році ріст показника склав 5,4%.
Нерентабельним у 2019 році було виробництво вовни (-70,4 %), вирощування великої рогатої худоби (-27,5%), овець і кіз (-24,6), інформує науковець.
Таким чином, галузь тваринництва, приносячи два роки поспіль мільярдні прибутки, у 2019 році перестала бути рентабельною і зазнала збитків, резюмував Лупенко.
Зазначимо, що падіння прибутковості галузі тваринництва відбувалося на фоні скорочення обсягів державної підтримки АПК. Максимальною вона була під час спецрежиму повернення ПДВ у 2017 році, у 2018 році дотації були встановлені на рівні 6,3 млрд грн, а вже 2019 році скоротилися до 5,9 млрд грн. У 2020 році підтримку агровиробників хочуть взагалі обмежити до 4 млрд грн (0,5% аграрного ВВП). Для порівняння, в Канаді бюджет дотацій фермерам становить 9% від аграрного ВВП, а це близько 6 млрд доларів. Приблизно таку ж суму на сільське господарство витрачає Німеччина. Загальний бюджет прямих виплат фермерам в 2018 році в сусідній Польщі склав 14,6 млрд злотих, тобто більш 3,6 млрд доларів.
Посилює ситуацію, зауважують експерти, відсутність в країні політики “економічного націоналізму”. Великі виробники та внутрішні інвестори змушені дбати про себе самі.
“В Україні повністю відсутні будь-які прояви економічного протекціонізму. Швидше навпаки, Україна демонструє напевно найбільш лояльні умови для іноземних товарів, повністю відкритий внутрішній ринок, немає ніякої реальної підтримки українських виробників, особливо промислових. Купівлі як на рівні центральних органів влади, так і на рівні місцевих органів влади, там де мова йде про купівлю техніки, транспортних засобів, перемагають, як правило, іноземні виробники, хоча пропонують себе на конкурс і українські виробники.
Тобто, ніякої суттєвої підтримки українські виробники готових споживчих товарів від держави немає. Хоча візьміть будь-яке економічне диво, будь-якої країни, всі ці чудеса мають одну спільну рису — протекціонізм і підтримка власних виробників, як мінімум, на внутрішньому ринку, і допомога їм вийти на зовнішні ринки. Так починалося будь-яке економічне диво, німецьке, японське, південнокорейське або, як зараз, китайське. Тому протекціонізм, це те що треба Україні, а ось чи зможе реалізувати це діючий президент залежить від того, якої якості буде уряд, але поки з діючим урядом розраховувати на щось подібне навряд чи можливо”, - розповів економічний експерт Андрій Новак.