“По-перше, Держспоживслужба повинна створювати механізми спільно з виробниками, щоб якість продукції була конкурентоспроможна. Тобто, не вигадувати якісь свої вимоги, а спільно з виробниками сприяти їм так, щоб можна було продавати продукцію на зовнішніх ринках. І якщо вони можуть допомагати із зовнішніми ринками, то звісно, така ініціатива вітається. Оскільки не завжди середній виробник може знайти собі партнера за кордоном. Але досвід показує, що, поки що, ефективність такої допомоги була до цього часу малоефективна. Якщо це будуть якісь спільні дії, тобто буде створена певна робоча група, яка, в тому числі, буде вести переговори із закордонними покупцями, то мабуть, це може бути ефективним. Але це потрібно пробувати впроваджувати і дивитися, як це буде реалізовуватися на практиці.
Загалом, я хочу наголосити, що держава сама по собі — це поганий господар і поганий керівник таких робіт. У будь-якому випадку, якщо держава і допомагає приватним підприємцям виходить на ринки, то все одно основні переговори проводять приватні структури, а держава лише стоїть збоку.
Головне, що тут нам може допомогти, так це введення європейських стандартів якості, інакше з нами ніхто не буде навіть говорити”, — пояснив він.
За словами експерта, краща допомога від Держпродспоживслужби буде тоді, коли український виробник знатиме стандарти якості іноземних держава та їх виконуватиме.
“Кінцевим ефектом таких дій має стати задоволення потреб покупців. Дані стандарти (якості продукції — ред.) завжди є високими, і вони є уніфікованим для більшості країн. І тому ми маємо намагатися до них йти. Але, якщо завтра Держпродспоживслужба скаже, що ви спочатку маєте отримати у нас сертифікат такого-то зразка, то це — неправильно. Тому що спочатку ми маємо домовитися з покупцем і задовольнити його вимоги по даному стандарту.
В цілому ця ініціатива непогана, але у буд-якому випадку це має робитися спільно з виробниками, щоб це не перетворилося у корупційний механізм, який колись був — не важливо, продаєш ти на експорт чи ні, а ти маєш заплатити якісь гроші за отримання сертифікату, а завтра ці сертифікати вже нікому не потрібні. І сенс дуже простий — кінцева якість продукції у кінцевому рахунку контролюється покупцем. Якщо ми не задовольнимо його вимоги він не заплатить гроші”, — наголосив В.Бодаєв.
Як повідомляв УНН, у Держпродспоживслужбі заявили, що можуть допомогти українським виробникам з експортом продукції в ЄС.
Також нагадаємо, Україна втрачає експорті позиції товарів агропромислового комплексу через бездіяльність Держпродспоживслужби.
“Дійсно, на превеликий жаль, ми маємо таку проблему (якість вітчизняної продукції — ред.), тому що Держпродспоживслужба на внутрішньому ринку вже давно не контролює ні фітосанітарію, ні ветсанітарію. І не дивно, що все це знаходить своє відображення на зовнішньому ринку”, — зазначив експерт О. Дорошенко.
За словами нардепа С.Тригубенка, з вини Держпродспоживслужби наразі знищено експортний ринок свинини.
“Допущена з вини контролерів катастрофічна ситуація поширення АЧС просто вбила цю сферу. Фермерства несуть значні збитки, дрібні домогосподарства, аби заробити хоч копійку приховують АЧС (чим створюють додаткові загрози), країна ж — втратила ринки збуту. Від нашої свинини на сьогодні відмовилась низка держав-імпортерів: Румунія, Вірменія, Білорусь... Якщо я не помиляюся, то залишилася лише Грузія. І тут у мене виникає логічне запитання: невже в інших країнах не трапляються спалахи АЧС? Трапляються. Однак коли таке стається, то все залежить від спроможності контролюючих органів локалізувати проблеми, вчасно створити карантинну зону, чим гарантувати нормальну роботу всім іншим виробникам свинини”, — написав він.
Як відомо, через АЧС за 9 місяців експорт української свинини скоротився у 20 разів всього.