Деталі
Після приватизації підприємство кілька разів змінювало назву – "ЛАЗ", "Пассавтотранс", "Завод комунального транспорту", холдингова компанія ЛАЗ, "Львівський автобусний завод", "Львівський автомобільний завод", "Львівські автобусні заводи" – та структуру власності. Завжди залишаючись під контролем Чуркіна, тому його обґрунтовано називають винуватцем умисного знищення підприємства.
Після банкрутства та початку процедури ліквідації ЛАЗ залишився чимало винен кредиторам, місту та країні. Лише державний Укрексімбанк понад 15 років у судах намагається повернути заборгованість за кредитними договорами від 2004 року.
Не маючи інших дієвих шляхів стягнути з боржника гроші, у червні 2021 року Укрексімбанк з метою пошуку стратегічного інвестора виставив на відкриті торги права вимоги щодо кредитних договорів та дебіторської заборгованості заводу.
Для Львова ця подія стала найрезонанснішою новиною минулого літа. Питання подальшої долі заводу неодноразово порушувалося місцевою владою. У боротьбу за лот вступили одразу шість учасників. У процесі торгів ціна зі стартової у 76,5 млн грн перевищила 170 мільйонів.
Переможцем стала українська компанія, яка могла б і надалі інвестувати у місцеву економіку. Але відразу і банк, і потенційний інвестор зіткнулися із запеклою протидією з боку боржника. Активізувалися "власники" ЛАЗу, які ніяк не проявляли себе з росії, в плани яких явно не входила економічна стабільність України.
За зверненням ТОВ "Львівські автобусні заводи" – теж компанії-банкрута, яка формально є поручителем за кредитами – в один день вноситься до ЄРДР кримінальне провадження щодо співробітників держбанку та подається заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на права вимоги, реалізовані з прилюдних торгів. Воно відразу розглядається по суті та представнику позивача видається рішення. Як виявилося, слідчі вивчали обставини шахрайського заволодіння банком своїм майном.
Після цього до справи було підключено господарський суд Києва, підконтрольною все тому ж громадянинові рф компанією подається позов про визнання недійсним аукціону на підставі арешту слідчого судді. І третьою структурою подається апеляційна скарга на рішення суду про стягнення боргу на користь банку, яке було прийнято 12 років тому та залишене без змін після перегляду в апеляційній та касаційній інстанціях.
Банк оскаржив факт беззаконня в суді і арешт було знято, але на майно відразу ж були накладені аналогічні арешти вже в рамках господарського провадження з ініціативи того ж власника.
Згодом "Львівські автобуси" через суд спробували закрити справу про своє банкрутство. У рішенні Голосіївського суду про накладення арешту на майнові права заводу та заборону їх продажу підставою заявляється якесь "збереження спірних правовідносин для забезпечення балансу інтересів". А ось уже рішенням Верховного суду підтверджено безперечні вимоги фінансової компанії – нового кредитора, яка викупила права вимоги розміром у 31 млн за взятим ЛАЗом кредитом в іншому банку, та у фіктивній реабілітації відмовлено.
Місто наполягало на тому, що роботу заводу потрібно відновити, і навіть приймало рішення відшкодувати Чуркіну 20 мільйонів для покриття його боргів перед фірмою його дружини.
У червні нинішнього року, через рік боротьби, банку та переможцю аукціону нарешті вдалося відстояти свої права. Судді різних судових юрисдикцій у різних галузях права (у кримінальному провадженні суддя Бортницька В.В. та у господарському процесі суддя Турчин С.О.) предметно вивчили обставини накладення арешту та дійшли повністю обґрунтованого висновку про їх безпідставність.
Хто цей Ігор Чуркін? Він є племінником високопоставленого дипломата Віталія Чуркіна – вірного пса путінського режиму та рупора кремля на міжнародній арені. Того самого, який зачитав Раді безпеки ООН звернення Януковича про використання військ рф для "відновлення конституційного порядку" в Україні.
Матеріалу на Чуркіна з низки скандальних історій зі знищенням колись потужних українських підприємств у правоохоронців зібрано хоч греблю гати. Три роки тому він судився із СБУ, яка заборонила йому в'їзд до України терміном на 5 років. До цього затримувався прокуратурою за навмисну невиплату зарплати робітникам та ухилення від нарахувань до пенсійного фонду.
Зараз більшість юридичних осіб, які володіли у різні періоди ЛАЗом та його майном, є банкрутами, роками уникаючи відповідальності. Державний банк продовжував зазнавати величезних збитків, а нормальний інвестор не міг зайти на збанкрутілий завод. Вражаюча толерантність до бенефіціара з країни-агресора.
З'явилася надія на те, що діям цієї особи, яка протягом майже 30 років відверто займалася антиукраїнською діяльністю, буде дана заслужена оцінка. Тим більше зараз, коли в умовах війни державний Укрексімбанк обстоює економічні інтереси країни, дуже чекаємо, що правоохоронці та інші державні інституції також стануть на варті закону.