“Шановні співвітчизники! Сьогодні увесь цивілізований світ відзначає 70-ту річницю від дня ухвалення Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй Загальної декларації прав людини”, — йдеться у зверненні Президента у Міжнародний день прав людини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порошенко їде до Фінляндії говорити про звільнення політв’язнів
Далі Петро Порошенко нагадав, що згаданий документ був підписаний, “коли людство, пройшовши жахіття Другої світової війни, зрозуміло — настав час юридично закріпити тезу, що життя, рівність і свобода людей є найбільшими цінностями”.
“Беручи до уваги, що зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань, і будуть вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей”, — Президент процитував ключове повідомлення Декларації у її преамбулі.
Також Глава держави підкреслив, що Декларація для українців, і для усіх громадян країн вільного світу, є фундаментальним документом. Його головні постулати були закладені в Основний закон — Конституцію України.
“На превеликий жаль, змушений у такий знаковий день вчергове наголошувати на тому, що через брутальну агресію Російської Федерації права наших співгромадян на Донбасі і в Криму фактично зведені нанівець”, — наголосив Петро Порошенко у зверненні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Amnesty International вимагає звільнення адвоката Курбедінова
За його словами, саме Росія нині нехтує найголовнішою цінністю людства — правом людини на життя. Так, з початку збройної агресії Російської Федерації проти України, за даними ООН, понад 10 тисяч людей вбито, понад 23 тисячі зазнали поранення.
Крім того, понад 1,5 млн мешканців Криму та Донбасу були змушені покинути свої домівки як внутрішньо переміщені особи.
Президент закцентував увагу, що саме Росія несе повну відповідальність за порушення прав людини на окупованих територіях. Він також нагадав, що даний факт зазначено у більшості міжнародних документів, які ухвалені авторитетними міжнародними організаціями, зокрема такими, як Організація Об’єднаних Націй, Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Парламентська Асамблея Ради Європи та інші.
Також відповідні органи державної влади, активне громадянське суспільство продовжать збирати докази злочинів Російської Федерації проти України та наших співгромадян, які в подальшому доповнять доказову базу в Гаазі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МЗС висловило протест проти незаконного арешту адвоката Курбедінова
“Через події останніх тижнів, а саме відкритий акт і неспростовний доказ агресії Російської Федерації — напад на кораблі Військово-Морських Сил України, для упередження та недопущення інших провокативних операцій агресора, у тому числі наземних, проти незалежності і територіальної цілісності України я своїм Указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо забезпечення суверенітету та введення воєнного стану в країні. 26 листопада цього року Верховна Рада ухвалила Закон про його затвердження”, — заявив Президент України.
Також Петро Порошенко запевнив, що Президент, як гарант, забезпечить демократичне дотримання прав і свобод громадян.
“При цьому, якщо не буде відкритого вторгнення Росії за межами операції об’єднаних сил на сході і незаконно анексованого Криму, я наголошую, і це моя принципова позиція — жодних обмежень конституційних прав і свобод не відбудеться. Переконаний, що спільними зусиллями ми подолаємо усі випробування. Агресор обов’язково понесе відповідальність, зокрема й за порушення Конвенції з прав людини, а верховенство права запанує на всій території України. Разом до перемоги! Слава Україні”!, — підсумував Петро Порошенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МЗС вимагає від РФ припинити дискримінацію корінного народу Криму
Нагадаємо, 9 грудня померла відома на теренах колишнього СРСР правозахисниця Людмила Алексєєва.
Варто зазначити, що у Гельсінкі у 1975 році була вирішена доля майбутніх міжнародних відносин, підсумок холодної війни, у результаті якого у 1991 році змінилась політична карта світу. Мова йде про Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі. Унаслідок з’явилась українська правозахисна група Гельсінкська спілка.
Гельсінкський Заключний акт уклали лідери 35 держав 30 липня та 1 серпня 1975 року.
Угода, будучи складним за своєю природою міжнародним документом, відображає загальні принципи міжнародних відносин між державами — учасниками НБСЄ, комплекс домовленостей щодо забезпечення безпеки і зміцнення довіри в Європі і співпраці у сфері економіки, науки, техніки і навколишнього середовища, а також у гуманітарних та інших сферах.
Загальна декларація прав людини була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року у Парижі. Вона складається з 30 статей.