КИЇВ. 18 грудня. УНН. Народні депутати України сьогодні ухвалили законопроект, який остаточно дозволяє реалізувати зняття депутатської недоторканності і узгоджує законодавство з раніше прийнятим Законом України “Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України”. Так заявляє більшість нардепів. Однак, аналітики зустріли ухвалення документу неоднозначно. УНН пропонує розібратися в тому що ж ухвалили нардепи.
За що голосували нардепи
Почнемо з невеличкого екскурсу в історію. Парламентарі 3 вересня поточного року ухвалили в цілому законопроект № 7203 про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України. Нову редакцію цієї статті Конституції було ухвалено у такому вигляді: “Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп”. Нова редакція статті не містить положень про те, що народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність і вони не можуть без згоди Верховної Ради бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
За словами народного депутата, представника Президента України у Конституційному суді Федіра Веніславського, жодного застереження у висновку від Конституційного Суду України щодо зняття недоторканності не міститься.
Після внесення змін до Конституції України і прийняття законопроекту про недоторканність депутатів, парламентарям довелося узгоджувати законодавчі акти, щоб вони відповідали новому тексту Конституції і можна було реалізувати зняття депутатської недоторканності.
Так, в Раді 18 грудня на ранковому засіданні ухвалили в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України “Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України” передбачає приведення у відповідність до Конституції України положення законодавчих актів України, що забезпечить реалізацію скасування депутатської недоторканності.
За словами голови комітету з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського, законопроект пропонує такі новації:
— вносити в ЄРДР дані про вчинення народним депутатом України правопорушення має право лише Генеральний прокурор;
— проводити досудове розслідування кримінальних проваджень відкритих стосовно народного депутата мають право лише слідчі НАБУ та центрального апарату ДБР;
— клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, домашній арешт, обшук, застосування негласних слідчих розшукових дій мають бути погоджені Генпрокурором;
— про затримання нардепа, повідомлення йому про підозру обов’язково повідомляється голова ВРУ.
Окрім того, відповідно до законопроекту, розгляд клопотань здійснюється слідчим суддею апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, тобто там, де розташований центральний апарат ДБР. Якщо мова йде про корупційні злочини, то розгляд клопотань відбувається зі слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Додамо, прийнятий у вересні законопроект про зняття депутатської недоторканності був підписаний Президентом і набирає чинності з 1 січня 2020 року. Законопроект про узгодження законодавства щодо зняття недоторканності після підписання Президентом України Володимиром Зеленським набирає чинності одночасно з вищезазначеним законопроектом.
Що думають аналітики та громадські активісти
Ухваленні нардепами рішення одразу ж були піддані критиці. Ухвалені 18 грудня правки лише посилили недоторканність народних обранців. Так, за цими правками Генеральний прокурор отримує монополію на відкриття кримінальних проваджень щодо нардепів — лише він може внести до ЄРДР відповідні відомості. Відповідно до ще діючого законодавства будь-який слідчий чи прокурор може розпочати справу щодо нардепа.
“Ніхто нічого не зняв. Просто зробили усіх нардепів повністю залежними від Генпрокурора”, — вважає колишній парламентарій Ігор Мосійчук.
Висловився проти і колишній генпрокурор.
“Хотіли як краще, а вийшло як завжди. Текст закону щодо депутатської недоторканності фактично унеможливлює притягнення народного депутата до відповідальності на весь час каденції”, — вважає Юрій Луценко.
Не всі нардепи однозначно підтримали ухвалені зміни.
“Тепер правоохоронці не зможуть притягнути депутата до відповідальності в час, коли він „здійснює свої повноваження“. Депутати здійснюють свої повноваження всі 5 років!...Адвокати зупинять будь-якого правоохоронця, використовуючи це”, — вважають у партії “Голос”.
Серед “слуг народу” теж є ті кому ухвалені правки не зовсім до вподоби.
“Вітаю Генерального Прокурора. Йому вдалося виставити фракцію Слуга Народу брехунами, які обіцяли притягти Порошенка до відповідальності і не зробили цього за чотири місяці перебування при владі. Тепер, згідно з новим законом, не ухвалювати рішення про притягнення Порошенка до відповідальності доведеться особисто йому. Що безумовно дарує Порошенко спокій, надію і впевненість у завтрашньому дні. Не сумніваюся, це саме те, за що люди голосували в двох турах президентських і на парламентських виборах”, — написав Максим Бужанський.
Невдоволені не лише екс-нардепи та колишній генпрокурор чи громадські активісти, невдоволені і Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро.
“Окремі прийняті норми можуть призвести до виникнення процесуальних проблем ще на початку розслідування та дозволити цим учасникам уникнути відповідальності”, — йдеться у заяві оприлюдненій спільно САП та НАБУ.
Повідомляється, що такий стан речей викликає глибоке занепокоєння в Національного бюро, якому підслідні народні депутати України, та прокурорів СПА, які здійснюють процесуальний нагляд у всіх кримінальних провадженнях НАБУ.
“Так, відповідно до законопроєкту № 2237, Генеральний прокурор (або виконуючий його обов’язки) стане єдиним в Україні, хто зможе внести відомості про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, — тобто почати розслідування”, — зазначається у заяві.
Також, у заяві наголошують, що вказана норма ставить під загрозу незалежність детективів НАБУ і прокурорів САП у своїй діяльності, адже тепер перед тим, як розпочати розслідування, вони мають звернутися до Генпрокурора, щоб переконати його внести відомості до ЄРДР. Крім того, законопроєкт не визначає, яким чином слідчі мають передавати інформацію Генпрокурору, щоб той розпочав розслідування.
“...вказаний законопроєкт частково унеможливлює збір доказів у провадженні. Припустімо, в межах одного розслідування детективи НАБУ виявили інший злочин, до якого ймовірно причетний нардеп. До набуття чинності законопроекту № 2237, слідчим достатньо виокремити вказаний епізод і розслідувати як окреме провадження. Якщо ж проголосований проєкт набуде статус закону, детективам доведеться переконувати Генпрокурора розпочати розслідування, однак після його початку усі зібрані в межах іншої справи докази визнаються недопустимими”, — йдеться у заяві.
У заяві звертають увагу, що це — лише деякі з загроз, які містить законопроєкт № 2237. Окрім них є ще чимало процесуальних аспектів, які здатні заблокувати роботу детективів НАБУ та прокурорів САП в сфері очищення законодавчого органу від корупції.
“Зі свого боку Національне бюро та САП готові долучитися до процесу доопрацювання законопроекту та надати свої рекомендації”, — зазначається у заяві.