Так, у своєму виступі Кулеба зауважив, що прагнення білоруського суспільства пов’язані виключно з реалізацією фундаментальних демократичних свобод, а насильницька реакція влади країни на цей мирний запит не відповідає універсальним зобов’язанням держав щодо захисту прав людини.
"Білоруське суспільство ставить єдину мету - захистити свій вибір і право на вільне волевиявлення. Це справжнє і невід’ємне прагнення, що випливає з цінності людської гідності і є фундаментальним стрижнем будь-якого демократичного суспільства", – підкреслив міністр.
Він нагадав, що країни Люблінського трикутника (Україна, Литва і Польща) були серед перших, хто закликав офіційний Мінськ до стриманості та діалогу. Проте у відповідь лише лунають безпідставні звинувачення.
Глава МЗС України відзначив важливість відстеження ситуації у Білорусі із залученням міжнародних правозахисних механізмів та закликав Верховного комісара ООН з прав людини та спеціальні процедури Ради з прав людини ООН своєчасно і всебічно продовжувати такий моніторинг, закликав офіційний Мінськ до конструктивної взаємодії зі згаданими інститутами.
Міністр наголосив на позиції України щодо абсолютної неприпустимості втручання у внутрішні справи Білорусі, окремо привернувши увагу до дій Росії.
"Ми застерігаємо Російську Федерацію від кроків, які можуть призвести до підриву політичного суверенітету Білорусі та подальшої дестабілізації ситуації в регіоні в цілому", - акцентував Дмитро Кулеба.
Очікується, що за підсумками термінових дебатів буде схвалено ініційовану ЄС резолюцію Ради з прав людини ООН "Ситуація з правами людини у Білорусі, пов’язана з президентськими виборами 2020 року", співавтором якої стала і Україна. З огляду на неприйняття цивілізованим світом масових порушень прав людини учасників післявиборчих протестів у Білорусі, документ передбачає запровадження механізму моніторингу ситуації з боку Верховного комісара ООН з прав людини.
Як повідомляв УНН, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) направить до Білорусі групу експертів для вивчення ситуації з правами людини на тлі масових протестів після виборів президента.