Деталі
Кім Чен Ин виголосив свою промову на заключному засіданні VI зльоту секретарів партосередків ТПК (Трудовий Партії Кореї). У ній зокрема прозвучало: “Я вирішив, що всі партійні організації, починаючи з Центрального комітету, секретарі партосередків всієї партії пройдуть ще більш важкий „Важкий похід“ — для того, щоб забезпечити максимальний матеріально-культурний добробут і хоча б трохи полегшити страждання нашому народу, який вірить в нашу партію, як партію-мати, і слідує за нею, який десятиліттями страждав, щоб захистити свою партію”.
Така заява не обіцяє жителям КНДР нічого хорошого. На думку багатьох аналітиків — це безпосередній результат провалу того курсу, на який Кім зробив ставку десять років тому, прийшовши до влади.
Події раніше
Ранні десяті були досить благодатним часом для північнокорейської економіки. У грудні 2011 року у країни з’явився новий керівник, і вже в перший тиждень перебування при владі він заявив на закритому засіданні, що у КНДР все в цілому добре, але треба “вирішити питання з їжею”. Для вирішення “питання з їжею” група північнокорейських чиновників підготувала проект структурних реформ, які передбачали відмову від контролю за цінами, значну децентралізацію сільського господарства і промисловості, і введення прямих матеріальних стимулів працівникам: частину продукції вони могли залишати собі.
Спочатку реформи дали вкрай хороший результат, але “захоплення” Кім Чен Ина збройної програмою — по суті припинило всі досягнення, наверх додалися широкомасштабні секторальні санкції, їх останній варіант можна прочитати тут.
План офіційного Пхеньяна складався в активному озброєнні і подальшому зображенні “миролюбної країни” з метою скасування санкцій, але вкрай активно цим цілям завадив Дональд Трамп, що закінчилося провальним для КНДР самітом в Ханої на початку 2019 року. Оскільки санкції безстрокові — для Пхеньяна це означає, що як мінімум в середньостроковій перспективі санкції цілком можуть бути не зняті взагалі.
Після катастрофи у Ханої Північна Корея стала ще більш замкнутою і закритою країною, ніж раніше. Цей тренд тільки посилився з початком у 2020 році пандемії коронавірусу, на яку Пхеньян відреагував гранично жорстко, фактично обрубавши зв’язку із зовнішнім світом. Виникла і різко зростаюча криза — змусила покинути країну навіть тих небагатьох дипломатів, які мали ряд привілеїв.
У січні 2021 року VIII з’їзд Трудової партії Кореї взяв чіткий курс на контрреформи. Новий п’ятирічний план проголошував: економіка країни повинна бути “державною, плановою і науковою”.
Вплив COVID-19 на ситуацію в КНДР
Офіційно в КНДР хворих коронавірусому немає (про що говорить і статистика ВООЗ), але судячи з періодичних повідомлень про повний локдаун в тому чи іншому місті, вірус в країну періодично проникає — і тут же закупорюється карантином, благо що здійснити його тоталітарній державі проблеми не складає. Зрозуміло, що в деякій осяжній перспективі хвороба буде переможена, або, щонайменше, почнеться відновне зростання світової економіки, що для Пхеньяна, звичайно, важливо.
Важливо також, що при всій закритості власної економіки КНДР тотально залежить від зовнішньоекономічної кон’юнктури, а конкретно від Китаю, на який припадає понад 90% північнокорейського товарообігу.
Лише недавно Кім Чен Ин заявив, що ситуація в Північній Кореї “найгірша в історії країни”.