Кошти пропонують передбачити на енергоефективність, модернізацію вугільних шахт, захист коштів для виведення з експлуатації атомних енергоблоків, погашення заборгованості з ЄСВ для вугледобувних підприємств, розрахунки за “зеленим” тарифом та погашення заборгованості на оптовому ринку електроенергії.
Йдеться про 7 ініціатив Міненерго.
1. Енергоефективність.
Енергоефективність залишається одним із пріоритетів Міненерго. Для програми “теплих” кредитів планується передбачити 150 млн грн.
Усього за період роботи програми 850 тис. учасників залучили понад 335 тис. “теплих кредитів” на суму понад 8,6 млрд грн, за якими отримано відшкодування з державного бюджету в обсязі понад 3 млрд грн. У 2020 році залучено майже 18 тисяч “теплих кредитів” на суму понад 1 млрд грн.
2. Міністерство пропонує передбачити кошти для сплати частини внеску України до Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля.
Весь внесок становить 10 млн євро. Виплати плануються робити протягом 5 років рівними частинами. Тож наступного року має бути передбачено 2 млн євро (69,5 млн гривень).
Співпраця з Фондом дає можливість доступу коштів, що значно перевищують суму внеску. Ці кошти надаватимуться на безповоротній основі. Їх використовуватимуть для спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проєктів, спрямованих на підвищення рівня енергоефективності у сфері комунального господарства, охорони навколишнього природного середовища, управління відходами та використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії в Україні.
У Міненерго зазначають, що станом на грудень 2019 року в рамках фонду Е5Р в Україні схвалено до фінансування 22 проєкти загальною вартістю понад 516 млн євро.
3.Розрахунки за “зеленим” тарифом.
Виконання умов Меморандуму про порозуміння з виробниками електроенергії з відновлюваних джерел також є одним із пріоритетних напрямків роботи Міністерства. Законом “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”, який імплементує умови Меморандуму, передбачено видатки з держбюджету на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати “зеленої” електричної енергії у розмірі не менше 20% прогнозної виробітки електроенергії.
Передбачається виділити у держбюджеті на наступний рік 11,55 млрд грн для того, щоб держава мала змогу виконувати свої зобов’язання перед інвесторами.
4. Увагу Міненерго приділяє і вугільній галузі. Низка пропозицій спрямована на вирішення поточних та застарілих проблем галузі.
Для державних вугледобувних підприємств пропонується виділити 1,4 млрд грн на погашення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка накопичувалась з 2014 року. Зростання заборгованості з ЄСВ призводить до порушення прав працівників на соціальний захист, зокрема до незарахування періоду роботи, за який не сплачено єдиний внесок, до страхового стажу працівників, що негативно впливає на розмір пенсій, лікарняних та інших страхових виплат.
Окрім того, Міністерство пропонує передбачити на модернізацію шахт 2 млрд грн. Це мінімальна потреба в державній підтримці, щоб стабілізувати ситуацію на державних вугледобувних підприємствах. Це дозволить повністю оснастити 8 лав на 8 державних шахтах.
Приріст видобутку вугілля дозволить зменшити собівартість вугільної продукції та навантаження на державний бюджет.
5. Питання боргів на оптовому ринку електроенергії.
Міненерго пропонує вирішити питання заборгованості, що виникла на оптовому ринку електроенергії. Верховна Рада у липні прийняла відповідний закон (№ 719-IX). Для реалізації цього закону Міненерго пропонує надати Мінфіну право за Рішенням Кабміну видавати облігації внутрішньої державної позики. Це дозволить фінансово оздоровити державні енергетичні компанії (НЕК “Укренерго”, НАЕК “Енергоатом”, “Укргідроенерго”).
Народні депутати погодилися із необхідністю врегулювання цього питання, проте будуть проводитися додаткові консультації щодо необхідних обсягів коштів.
6. Резерв для зняття з експлуатації блоків АЕС.
Для захисту від інфляційних процесів коштів фінансового резерву, призначеного для зняття з експлуатації атомних енергоблоків, пропонується виділити 785,4 млн грн — на придбання Міністерством енергетики облігацій внутрішньої державної позики. На сьогодні у фінрезерві акумульовано понад 5 млрд грн, які не захищені від інфляційних процесів.
7)ІПВГ.
1,26 млн грн пропонується передбачити для електронної системи подання та аналізу звітності ІПВГ (ініціатива прозорості видобувних галузей), яка створена в рамках міжнародної технічної допомоги і співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ).
Результатом електронного звітування стане можливість більш якісного контролю державою та громадськістю платежів до місцевих бюджетів, спростить взаємодію між інвесторами, видобувними компаніями та Урядом України.
У ході наради депутати погодились із ініціативами Міненерго і пообіцяли свою підтримку для внесення та супроводу відповідних поправок у законопроєкт про Держбюджет — 2021.
“Щиро дякую народним депутатам за розуміння проблем енергетичного комплексу та підтримку пропозицій щодо їх вирішення!”, — підсумувала Ольга Буславець.
Нагадаємо, в.о. міністра енергетики Ольга Буславець виконала обіцянку зменшити “зелені” тарифи. Економія коштів українців складає 2 млрд грн щорічно.