КИЇВ. 20 липня. УНН. Ціна останньої угоди 2 липня 2021 року була ще 55 злотих за акцію, а вже за тиждень, 9 липня, ціна впала до 54,20 злотих. За останні 5 днів котирування “Кернел” знизилися на 4,4% — з 52,4 злотих до 50,7 злотих.
Падіння ніби невелике, принаймні, некатастрофічне. Але воно триває місяць поспіль і набирає обертів, тобто це не ситуативне падіння, а чіткий середньотерміновий тренд. До цього факту варто додати те, що Кернел, який лише у червні вийшов на Українську біржу (УБ), взагалі не зацікавив гравців — з 3 до 13 липня не було продано жодної акції.
За даними Eavex Capital, співзасновника і члена правління УБ, капіталізація Кернел з 8 до 14 липня впала аж на 4,1%. В чому причина, розбирався УНН.
Подібне вже траплялося три роки тому, навесні 2018 року. Обвал вартості акцій став результатом звинувачення агрохолдинга “Кернел” у лобіюванні його інтересів шляхом політичного тиску та ухилення від податків. Невдовзі міжнародні організації, такі як ЄБРР, припинили фінансування компанії “Кернел”.
Проте цього разу агрохолдинг зацікавив й інші впливові організації. Так, нещодавно у поле зору Федерального бюро розслідувань США потрапило прізвище Олега Кулініча, лідера парламентської групи “Довіра”. Дані передали до Фейсбук, і соцмережа оприлюднила звіт, відповідно до якого депутат маніпулював громадською думкою з метою просування інтересів політичного об’днання за допомогою так званих ботоферм (стор. 24 і далі).
Екаунти було видалено і заблоковано. Але оприлюднення прізвища Кулініча є сигналом для обізнаних: ФБР могло зацікавитися “хрещеним батьком” депутатської групи “Довіра”. Це Андрій Веревський, очільник холдингу “Кернел”, якого називають найбільшим землевласником в Україні. Його не раз звинувачували у відмиванні коштів і податкових махінаціях за стандартними схемами через компанії “скрутки ПДВ”
Андрій Веревський
Прізвище очільника “Кернел” поки що не називається. Але це — питання часу, адже ФБР може ухвалювати жорсткі рішення щодо олігархів. Тим більше, за наявності значних порушень. Наприклад:
порушення прав місцевих громад; незаконне будівництво; руйнування інфраструктури та доріг; рейдерство;
привласнення чужих врожаїв; масове отруєння людей; шкода довкіллю.
Ці сім історій пов’язані із діяльністю агрохолдинга “Кернел” в різних регіонах України — від Галичини до Слобожанщини, від Полісся до Таврії. Вони сталися з 2016 до 2021 року. І постійно з’являються нові історії. Наприклад на Золотоніщині селяни збунтувалися проти будівництва нового заводу.
Це дає підстави вивчити, в який спосіб “Кернел” став найбільшим землевласником в Україні і демонструє “рекордні результати”. В української влади теж є що пред’явити агрохолдингу — і щодо скуповування землі, і щодо ухилення від податків.
Серйозні судові справи, штрафи, перевірки “Кернела” можуть знову призвести до відмов у фінансуванні та зменшення прибутків компанії. Тому інвестори та кредитори компанії можуть почати позбавлятися сумнівних активів, сподіваючись вийти з гри з найменшими втратами.
Тим паче, поки невідомо чим завершиться міжнародний конфлікт “Кернел” і Михайла Стадніка, якому компанія Андрія Веревського винна близько 35 млн доларів. Представники Стадніка вказують, що “Кернелу” фактично загрожує дефолт, який він приховує від інвесторів на Варшавській біржі.
А поки “Кернел” продовжує провокувати нові конфлікти. Вчора стало відомо, що охоронці “Кернел” напали на журналіста — відкрито кримінальне провадження.