За словами Масика, з приводу безпідставного затримання юристи склали заяви і направили їх до поліціі і у військової прокуратури.
У прокуратурі також підтвердили отримання документу, проте коментувати будь-які деталі відмовились.
"Отримали сьогодні заяву. В нас є 24 години для прийняття рішення, відповідно до 214-ї ст.. КПК України",- пояснили УНН у військовій прокуратурі Київського гарнізону.
За словами адвоката, наразі молодики перебувають у розподільчому пункті на законних підставах.
"Те, що їх затримали незаконно, розподільчий пункт не цікавить: “Вчора їх затримав військовий комісаріат, то, будь ласка, з ними і судіться”. На їх дії як раз сьогодні написано заяву та відкрито справу", — зазначив він — Сьогодні він перебуває там 100% законно — вони показали мені всі документи“.
Правозахисник зазначив, що минулої доби для затриманих юнаків було скликано медкомісію і комісію з призову, в яку входе лікар, представник Голосіївської адміністрації і представник Голосіївського військового комісаріату, а отже тепер згідно з усіма документами вони є військовозобов’язаними.
“Павло поїде в Кам’янець-Подільський. Вони всі завтра зранку їдуть або в Десну або до Львова, в залежності від команди. Там вони будуть проводити військові навчання місяць чи два, після цього вони всі поїдуть по військових частинах...На сьогоднішній день це буде дуже і дуже розповсюджена практика, тобто зараз військомат буде так працювати”, — сказав адвокат.
“Вчорашні дії є повністю незаконними, вони підлягають скарженню, і ще є надія, що завтра зранку хлопці не виїдуть. Я буду оскаржувати дії однієї та другої комісії, бо це все ж таки було з примусу. Тоді підзахисний перебуває в армії взагалі безпідставно”, — додав він.
Він розповів, що зв’язався з Уповноваженою з прав людини, її представник також подавав інформацію. Проте співрозмовник юристів заявив, що затримані — повнолітні люди, їх ніхто не бив, вони у будь-який момент могли відмовитись.
Чи має офіс уповноваженого з прав людини в Україні вплив на подібні ситуації, розповів УНН колишній представник Омбудсмена з питань зв’язків із громадськістю та інформаційних технологій Михайло Чаплига.
“Справа в тому, що поліція, звичайно, може здійснювати розшукові заходи і шукати осіб, яким була надіслана повістка. Але ні про які спільні дії мови йти не може. Тобто, немає ні відповідного законодавчого акту, ні відповідного підзакону, ні нормативних актів. Все це — ініціатива на місцях ... Справа в тому, що дуже часто скаржаться на те, що військкомати як такі нібито не мають достатньо інструментів для призову призовників в масштабах, які ставляться в їм до наказу. Відповідно, вони намагаються винаходити різні способи: облави, рейди по гуртожитках, нічних клубах і т.д. спільно з поліцією”, — прокоментував ситуацію з хлопцями експерт.
Прикривають це рейдами по пошуку правоохоронцями наркотиків у клубах і т. д., зауважив він.
Зазначимо, минулого року під час обшуку у київському нічному клубі поліція затримала 17 осіб з наркотиками, виявила 11-х малолітніх та 32-х осіб, які ухилялися від призову.
“А поруч стоїть військкомат, який ”абсолютно випадково“ виявляє призовників, які виходять з тих чи інших закладів”, — додав Чаплига.
Проте, за його словами, навіть якщо ці особи і будуть виявлені, немає абсолютно ніякої законодавчої бази, щоб відправити їх у пункт призову.
“Омбудсмен може допомогти у такій ситуації, якщо є бажання. Більш того, це доведено попереднім омбудсменом і його командою на практиці. На жаль, з тих речей, що ми чули з офісу нового Уповноваженого — на моїй пам’яті це вже другий випадок, коли намагалися залучити офіс Уповноваженого — у відповідь від нового офісу почули псевдопатріотичні мови і заяви про те, що „все правильно“”, — наголосив екс-представник Омбудсмена.
На жаль у подібній ситуації, на думку експерта, юнакам залишається тільки звертатися в суд і вдаватися до допомоги адвокатів.
“Якщо хороші юристи, все це розбивається в суді. Зрозуміло, що для того, щоб це все здійснити, потрібна державна інституція, закликана захищати права”, — підкреслив він.
Не допоможе в такому випадку навіть ЄСПЛ.
“Європейський суд з прав людини — це остання інстанція, після національних судів. Тобто вони по суті справи не розбираються — вони розбираються тільки в процесуальних порушеннях. Тут на жаль тільки національний суд, адвокати і політична воля”, — зауважив експерт.
Нагадаємо, за словами юнаків, під час затримання у них відібрали паспорти.