У Раді НБУ назвали вигоди трудової міграції українців

“І теорія, і практика доводять, що на короткостроковому горизонті міграція може принести дуже великі вигоди як для мігрантів та їхніх родин, так і для країни походження. Зменшення безробіття і неповної зайнятості, скорочення масштабів бідності, підвищення доходів і добробуту — далеко неповний перелік позитивних наслідків міграції для мігрантів та їх сімей. Держава, у свою чергу, отримує більші обсяги грошових переказів, які зазвичай є менш волатильними і надійнішими джерелами іноземної валюти, ніж інші потоки капіталу в багатьох країнах, що розвиваються”, — написав Данилишин.

Водночас, за його словами, довгострокові наслідки виявляються набагато менш позитивними: по факту держава отримує менше населення працездатного віку, втрачає освічену молодь та кваліфікованих спеціалістів, відчутно зростає тиск на державні фінанси.

“Сильна зовнішня міграція, у тому числі висококваліфікованих працівників, разом із старінням населення, є значним викликом для держав з огляду на потребу підтримки конкурентоспроможної економіки. Приміром, „витік мізків“, зокрема, означає: втрату державних ресурсів, вкладених в їх освіту, звуження промисловості, погіршення ділового середовища”, — наголосив голова Ради НБУ.

При цьому, Данилишин переконаний, що зупинити трудову міграцію допоможуть стабільно високі темпи економічного зростання.

“Саме на такий здоровій основі можна забезпечити зростання зарплат і доходів населення. На жаль, рівень зарплат в Україні поки не можна порівняти з європейськими країнами. Наприклад, за даними OECD, середня зарплата в Польщі за 2017 рік склала 50,8 тис. злотих (близько 13,5 тис. доларів), у Португалії — 17 тис. євро за рік, Іспанії — 28 тис. євро за рік. А у нас, виходячи з даних Держстату — менше 100 тис. грн за рік (менше 4 тис. доларів, — ред.). Тому, щоб уповільнити трудову міграцію потрібно підтягувати рівень зарплат в Україні до європейського, спираючись при цьому на зростання продуктивності економіки”, — підкреслив він.

Щодо зниження міграційних настроїв, то Данилишин, посилаючи на світовий досвід, в тому числі східноєвропейських країн, стверджує, що для цього потрібно застосовувати комплексний підхід, зокрема:

• зосередитися на створенні гідних робочих місць;
• зміцнювати інститути влади;
• створювати умови для підвищення рівня зайнятості;
• підвищувати продуктивність праці і економіки в цілому.

Нагадаємо, за даними НБУ, серед основних ризиків для прогнозованого розвитку української економіки: відсутність прогресу у проведенні реформ, необхідних для співпраці з МВФ, приведення цін на газ для населення до ринкового рівня, трудова міграція, а також низка чинників, пов’язаних з розвитком світової економіки.