За її словами, рівень оплати українцями послуг ЖКГ падає, а збитки комунальних підприємств зростають. Можливість оформити п'ятирічну "розстрочку" на оплату комунальних послуг ситуацію виправити не змогла.
"У 2016-му з населенням було укладено 36 тис. договорів про погашення реструктуризованої заборгованості на загальну суму 165 млн грн. Сума внесених платежів з урахуванням довгострокових договорів становила й того менше — 102,6 млн грн. На тлі більш як 12-мільярдного приросту боргів тільки за минулий рік виглядають ці ініціативи, м'яко кажучи, блідо", - йдеться в статті.
Ю.Самаєва зазначає, що влада вигадуэ різноманітні способи мотивувати громадян платити по боргам за ЖКГ: від мирної, але неефективноъ реструктуризації, до лякаючого, але юридично складного арешту майна боржників. Одним із запропонованих механізмів у цій галузі стало введення пені для неплатників.
"Нова редакція закону про житлово-комунальні послуги, яка нині перебуває в парламенті, передбачає нарахування 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення. З одного боку, розмір пені здається відносно невеликим, якщо йдеться про платіжку в півтори тисячі й заборгованість у кілька місяців (хоча в перерахунку на 12 місяців "накапує" 36,5% річних), з іншого — якщо в сім'ї справді немає грошей на оплату самого рахунку, пеня достатнім мотиватором не стане", - підсумовує вона.