“В рамках боротьби з АЧС зменшуються межі зони захисту (не менше трьох та не більше 10 км, у чинній редакції Інструкції — від 3 до 20 км) та зони спостереження (радіусом до 10 км, у чинній редакції Інструкції — від 20 до 150 км), вводиться поняття інфікованого об’єкта тощо. Ключова роль у "гасінні" спалаху відводиться місцевим Державним надзвичайним протиепізоотичним комісіям”, — йдеться у повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Одещина є лідером за кількістю зареєстрованих випадків АЧС протягом п’яти років
В АТУ додали, що нова інструкція запроваджує такі поняття, як біологічна безпека, господарства з високим рівнем біобезпеки, також деталізує закритий режим роботи господарств. Повноваження щодо визначення ступеню біобезпеки документом покладаються на інспекторів ветеринарної медицини, чого раніше не було.
“Введення в дію нової Інструкції боротьби з АЧС суттєво підвищить ефективність протиепізоотичних заходів. Боротися з "африканкою" можна буде ефективніше. Натомість велика доля відповідальності за ефективну боротьбу та профілактику АЧС наразі покладається на місцеві ДНПК. Саме вони мають бути високоефективними та професійними у цих процесах. Нова Інструкція чітко деталізує заходи біобезпеки для господарств, дотримання яких є серйозною гарантією мінімізації ризиків занесення захворювання. Ми, як Асоціація, доклали максимум зусиль, щоб донести позицію тваринників до влади. В значній мірі нам це вдалося. Але є деякі моменти, що досі потребують конкретизації. Отже, ми продовжимо роботу та будемо звертатись до урядовців за офіційним роз’ясненням застосування деяких норм”, — прокоментувала новий документ голова АТУ Ірина Паламар.
Нагадаємо, народний депутат Сергій Тригубенко, коментуючи затвердження нової інструкції щодо боротьби з АЧС, висловив сподівання, що на практиці цей документ запрацює набагато швидше, аніж тривав період його погодження на рівні Мін’юсту.