“Ми прагнули справді зробити цей правопис соборним. Таким, який задовольнив би абсолютну більшість мовників сьогодні в Україні... Ми прагнули зробити правопис, який буде прийняти всіма, який буде зручний, який буде легко імплементовуватися в освітній процес”, — сказав розповів заступник міністра освіти і науки, співголова Української національної комісії з питань правопису Максим Стріха.
За його словами, робота над новою редакцією тривала три роки. Щодо різних пропозицій серед членів комісії тривали дискусії, однак підсумкове голосування комісії було одностайним.
Він розповів, що заперечення виникали щодо певних норм харківського правопису 1927 року. Туті було знайдено компроміс: у цих випадках запропонована варіативність — тобто паралельне існування двох норм.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Інституті української мови розповіли, чи потрібна Україні латиниця
Так, у новій редакції правопису пропонується звук g на письмі у іншомовних прізвищах та іменах передавати як буквою “г”, так і “ґ”: Верґілій і Вергілій.
Буквосполучення th у словах грецького походження — буквою “т” (ортодокс, ортопедія, театр, теорія). А в словах, узвичаєних в українській з “ф”, допусукається варіантність: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, Борисфен і Бористен тощо.
Ще одна варіативність — у запозиченнях із грецької мови: аудієнція/авдієнція, аудиторія/авдиторія, лауреат/лавреат.
За словами члена комісії Богдана Ажнюка, у побутовому вживанні розширені межі дозволеного.
“Є лише невелика кількість приписів. Наприклад, проект стане проєктом — без варіантів”, — сказав він.
Проект нової редакції правопису був створений провідними мовознавцями з наукових установ та вишів з різних регіонів України. Усі вони увійшли до Української національної комісії з питань правопису, склад якої затверджений постановою КМУ.
Як повідомляв УНН, Міносвіти опублікувало проект нової редакції українського правопису. До 15 вересня триває його громадське обговорення.