"Загалом у Німеччині щорічний обіг коштів у галузі переробки вторсировини сягає 70 млрд євро, у ній зайняті майже 250 тис. людей", – розповів аналітик.
Більше того, сортування і переробка відходів може зменшити споживання імпортних енергоресурсів, здешевити виробництво продукції, додав Березін.
За його словами, у Швеції на вторинну переробку потрапляє 90% склотари, майже 60% батарейок, близько 70% консервних банок. Шведи навіть імпортують понад 700 тис. тонн відходів з інших країн.
"Шведи навіть імпортують більше 700 тис. тонн відходів із інших країн. У Швеції на відходах працюють 30 електростанцій, які спалюють 5,5 млн тонн сміття за рік", – повідомив Березін.
Поряд з цим в Україні якісну переробку сміття блокує недосконале законодавство, додав аналітик відомства.
Нагадаємо, і в Німеччині, і у Швеції діє депозитна система збору тари. Принцип її роботи полягає в тому, що при здачі пляшок в спеціальний автомат споживачам повертається частина грошей, сплачених при купівлі напою. Чим більше пляшок збере автомат - тим більше тари можна повторно використовувати або переробляти. Це, передусім, зменшує кількість сміття, яке осідає в океанах і на звалищах.
Німеччина радить і Україні скористатися ефективними європейськими практиками поводження з відходами. Водночас, запровадження депозитної системи в Україні блокують у Верховній Раді – депутати понад рік не можуть прийняти вже зареєстрований законопроект.