Річ у тім, що в ЄС існує чітка ієрархія поводження із відходами, пояснив Косоуров. У Європі вважають, що відходи потрібно повторно використовувати, переробляти на вторинну сировину, перетворювати на теплову чи електричну енергію.
"Цю ієрархію погодилась застосувати й Україна на своєму шляху до європейської інтеграції. Принаймні, так задекларовано у Національній стратегії поводження з відходами. А це вже документ, розроблений Міністерством екології з залученням широкого кола установ та організацій, затверджений Кабінетом міністрів", - написав він.
Проте, українські депутати обрали лише один із варіантів поводження із відходами, що задекларований у Нацстратегії. Йдеться про надання пільгового, зеленого тарифу на отриману з відходів енергію, розповів Косоуров.
"Іншими словами, депутати хочуть стимулювати 4 ланку ієрархії! Чому такий дивний вибір? Навіщо такі намагання внести зміни в законодавство раніше за пакет реформ галузі поводження з відходами, що готується низкою міністерств за підтримки європейських інституцій? Єдиним логічним поясненням є високий рівень монетизації енергетичної галузі. В той же час, галузь поводження з відходами відчуває значний дефіцит такої монетизації. Таким чином, зелений тариф на 4 ланці ієрархії геть не спрямований на вирішення питання відходів в Україні. Це чистої води лобізм бізнесу та ще й в короткій перспективі. Так системні питання не вирішуються", - вважає він.
Також, перш ніж братися за переробку відходів на вторинну сировину, потрібно стимулювати українців на роздільне збирання сміття, додає Косоуров.
"Тепер, як ніколи, відчувається криза в цьому напрямку: вторинна сировина з Європи значно дешевша, ніж вітчизняна. Така ситуація сталась завдяки стимулюванню та підтримці європейцями своєї системи роздільного збирання та заготівлі вторинної сировини. Україна сплачує валютою за вторинну сировину, зібрану у Європі, а свою за копійки зариває на полігонах як сміття! От що має бентежити розум патріотів у Верховній Раді, а не як приробити краника до енергетичного потоку, який вже й так працює", - пояснив він.
Тож, найбільш логічно та доцільно використовувати відходи повторно, вважає екопрактик.
"Існує механізм із використанням закладової вартості тари, що значно наближає нас до європейських традицій та реалізовує справедливе ставлення до утворювачів відходів (нас із Вами). Ви не переплачуєте за товари в такій тарі, а лише тимчасово депонуєте кошти задля повернення тари у обіг. Таким чином, збільшується капіталізація галузі і тара не стає відходами, а потрапляє знову на ринок чи перероблюється", - пояснив Косоуров.
Нагадаємо, депозитна система успішно діє в Німеччині, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Данії, Естонії та інших європейських країнах. Наприклад, в Норвегії завдяки цій системі збирають 95% тари, в Фінляндії — 93,3%, а в Данії — 89%.
Натомість Україна, при наявності необхідного законопроекту, не може ввести таку систему вже півтора року.