“Meest Group”, “Нова Пошта”, “Mozgi Group” та інші відомі компанії підписались під відкритим листом Зеленському, в якому виявили “ботів”
Київ • УНН
КИЇВ. 7 червня. УНН. Низка відомих українських компаній, серед яких CEO Club Ukraine (Cергій Гайдачук), Meest Group (Ростислав Кисіль), “Нова Пошта” (В’ячеслав Клімов), Mozgi Group (Ірина Горова), Шериф (Дмитро Стрижов), Board (Андрій Длигач) та інші поставили свої підписи під відкритим листом щодо відставки голови податкового Комітету ВР, секретаря Нацради Відновлення Данила Гетманцева. Водночас група журналістів-розслідувачів, що об’єдналися під гаслом “Кому це вигідно?”, виявили серед підписантів листа низку неіснуючих компаній, передає УНН.
Деталі
У зв’язку з широким резонансом листа щодо відставки Гетманцева, під яким начебто підписалося більш ніж 17 тисяч підприємців, журналісти вирішили дослідити “підписантів”.
Як виявилося, окрім відомих компаній, у ньому присутні й доктор філософських наук, студенти, пенсіонери та військовослужбовці, пілоти та касир музею.
Всі вони — проти підвищення податків, хоча зарплатня, стипендії та надбавки держслужбовцям прямо корелюються з податковим навантаженням країни, бо виплачуються з держказни.
Окрім того, журналісти виявили велику кількість компаній, назви яких були зафіксовані або з помилками, або зовсім не вказані. Через це вони вирішили провести власний експеримент та спробували зареєструвати понад 10 неіснуючих компаній аби перевірити чи присутня хоч якась модерація щодо підписантів листа.
Серед компаній була присутня й фірма OCHE (в перекладі з італійської — Гуси, з якими зараз активно асоціюють пана Гетманцева через його фразу про гусей) — номер у списку 17429.
Виявилося, що ніякої перевірки на реальність компаній — немає. Тому всі боти, серед яких й OCHE — наразі присутні у переліку тих, хто підтримує відставку пана Гетманцева з його посад.
Редакція УНН надіслала низці підписантів запити на отримання офіційних коментарів з приводу того, чи були вони ознайомлені з технологією приєднання до листа, відсутністю у формі-приєднанні будь-яких контактних даних та інших документів, які б вказували на реальність підписантів, бо на думку юристів, такий збір підписів не можна вважати об’єктивним.
