Суддю Івченка, якого підозрюють у держзраді, не взяли під варту: рішення ВРП

Суддю Івченка, якого підозрюють у держзраді, не взяли під варту: рішення ВРП

Київ  •  УНН

 • 27956 перегляди

Read in English

ВРП відмовила у взятті під варту судді Господарського суду Києва Анатолія Івченка, підозрюваного у держзраді. Його звинувачують у винесенні рішення на користь міноборони рф у 2012 році, що призвело до втрати Україною 3,1 млрд грн.

Вища рада правосуддя відмовила у задоволенні клопотання прокуратури щодо взяття під варту судді Господарського суду Києва Анатолія Івченка. Його підозрюють у тому, що у 2012 році він ухвалив рішення на користь міноборони росії, через яке Україна втратила понад 3 мільярди гривень. Про це повідомляє Вища рада правосуддя, передає УНН.

ВРП відмовила у наданні згоди на утримання під вартою судді Господарського суду міста Києва,

- йдеться у повідомленні.

23 січня ВРП розглянула подання заступника Генерального прокурора Антона Войтенка. Під час засідання члени ради заслухали позиції прокуратури, самого судді та його адвокатів. У результаті більшість членів ВРП – 11 із 14 – проголосували проти взяття Івченка під варту.

Прокуратура вважає, що Івченко, ухваливши у 2012 році рішення, сприяв стягненню коштів із державного бюджету України на користь росії, які згодом могли бути використані для війни.

Сам суддя відкидає звинувачення, заявляючи, що всі його рішення підтверджені судами вищих інстанцій, а звинувачення вважає політично вмотивованими та такими, що підривають незалежність правосуддя.

Я – Івченко Анатолій Миколайович – майже 15 років працюю суддею Господарського суду міста Києва… до мене додому та до робочого кабінету завітали слідчі ДБР з метою проведення несанкціонованого судом обшуку та вручили підозру у вчиненні державної зради. Такі дії тривали дев’ять годин,

- розповів Івченко.

Анатолій Івченко заявляє, що підозра у держзраді пов’язана з його рішенням від вересня 2012 року у справі №5011-61/11340-2012. Це рішення, за його словами, було залишено без змін Київським апеляційним господарським судом у грудні 2012 року та Вищим господарським судом України у січні 2013 року, а Верховний Суд у травні того ж року відмовив у перегляді справи.

Івченко наголошує, що законність його рішення підтвердили 11 суддів, однак підозру отримав лише він.

Він також зазначив, що розслідування цієї справи розпочалося у 2014 році за статтею про неправосудне рішення, але після визнання її неконституційною справу перекваліфікували на статтю про державну зраду. Івченко стверджує, що провадження під номером 62023000000000707 було незаконно виділене зі справи №62021000000000999, яку раніше закрив слідчий суддя. Ухвалу про закриття підтвердив Київський апеляційний суд у листопаді 2023 року.

Івченко зазначає, що слідчі судді встановили: строки досудового розслідування у цій справі спливли 1 січня 2022 року. Ухвалою Печерського районного суду Києва від 11 грудня 2024 року також визнано, що будь-які дії та докази, здобуті після цієї дати, є недопустимими.

Репутаційні позови: суддя у відставці розповів про складність справ про захист честі та гідності16.09.24, 12:53 • 104101 перегляд

За словами Івченка, саме через це слідчі вирішили провести обшуки без санкції суду, хоча у 2016 році аналогічні обшуки в межах попереднього провадження проводилися з дозволу слідчого судді. Обшуки відбулися через 13 років після ухвалення рішення у справі.

Івченко стверджує, що його звинувачують у винесенні рішення без підтвердження законності підстав для стягнення коштів, хоча, за його словами, такі дії суду мали бути оцінені лише за підсумком розгляду справи, а не на етапі відкриття провадження.

Особливу увагу він звертає на роль Симоненка, який у 2012 році як співробітник СБУ засвідчив відповідність документів, поданих до суду, але у 2022 році, будучи заступником Генерального прокурора, скасував постанову про закриття провадження та призначив групу прокурорів. За словами Івченка, це створює конфлікт інтересів, оскільки саме Симоненко був свідком у цій справі.

Суддя наголошує, що один із прокурорів, призначених Симоненком, підписав незаконну постанову про виділення матеріалів із кримінального провадження, що суперечить нормам КПК.

На його думку, це є порушенням процесуальних норм.

Івченко також заявив, що вже звернувся до Європейського суду з прав людини, де його справа наразі розглядається.

Він вважає, що цей прецедент створює небезпечну ситуацію для всіх суддів України, адже тепер будь-яке остаточне рішення може бути поставлене під сумнів через роки.

Для мене очевидно, що такі дії є наслідком моєї професійної діяльності, і надалі я поінформую всіх про деталі цієї свавільної справи,

- зазначив суддя.

В чому звинувачують?

Івченка звинувачують у сприянні завданню збитків економіці України на понад 3,1 мільярда гривень. За даними слідства, у 2012 році міністерство оборони рф подало позов до Господарського суду Києва, вимагаючи стягнути кошти з Державного бюджету України за нібито невиконання зобов’язань щодо постачання газу у 1996-1997 роках.

Попри те, що Івченко перебував у відпустці, працівники суду змінили її дати, щоб він через автоматизовану систему отримав цю справу. Суддя задовольнив вимоги росії, що, на думку правоохоронців, могло сприяти фінансуванню війни.