Оперативне оновлення медичної документації дозволить інформувати пацієнта про появу нових міжнародних рекомендацій - ГО "Афіна. Жінки проти раку"
Київ • УНН
Оперативне оновлення медичної документації дозволить інформувати пацієнта про появу нових міжнародних рекомендацій, вказують у ГО "Афіна. Жінки проти раку".
Питання оперативного оновлення медичних настанов і протоколів лікування давно назріло. Це дозволить інформувати пацієнтів про появу нових міжнародних рекомендацій. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловила віце-президент ГО "Афіна. Жінки проти раку" Вікторія Романюк.
Контекст
Медичні протоколи в Україні потребують постійного оновлення, щоб відповідати сучасним міжнародним стандартам лікування. Чинне законодавство передбачає їхній перегляд раз на п’ять років, однак прогресивні напрацювання необхідно впроваджувати швидше. Член комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Валерій Зуб повідомив УНН, що комітет працює над розробкою механізму динамічного оновлення національних протоколів для адаптації до нових доказових методів лікування та змін у міжнародній медичній практиці.
Деталі
"Насправді це дуже важливо, тому що все-таки наука йде вперед і постійно оновлюються міжнародні рекомендації. В Україні дозволено користуватися міжнародними протоколами, проте багато протоколів щодо лікування онкологічних захворювань теж уже є і затверджені ДЕЦ (Державним експертним центром). Часом буває таке, що досить кардинальні зміни вносяться в (міжнародні – ред.) рекомендації", - зазначила Романюк.
Вона додала, що не завжди лікарські засоби, які вже затверджені протоколами, доступні українським пацієнтам. "Але все ж це сприяє інформуванню пацієнта, і пацієнт уже вирішує, як йому далі бути, чи за власні кошти лікуватися, чи, можливо, розглянути можливість лікування за кордоном, якщо ця опція вже працює за кордоном. Тому це мегаважливо", - зазначила Романюк.
За її словами, є багато пацієнтів з пізніми стадіями, які живуть в очікуванні, коли буде доступна наступна лінія лікування. Тобто вони пройшли одну лінію лікування - прогресія, потім другу, і тому вони активно спостерігають за появою нових протоколів, за новими дослідженнями, які проводяться, адже нові ліки з'являються постійно.
"Єдине, є ще така проблема, що наші протоколи і галузеві стандарти по онкології, вони вже досить довгий час розробляються. Деякі вже давно готові, а деякі, довгий час ніяк не можуть завершити. Тому також це залежить від експертів цих міждисциплінарних робочих груп, наскільки вони активні. Є такі, що говорять, що вже готові оновлювати, вносити зміни, які відбулися. А деякі, на жаль, не можуть ще завершити роботу над протоколами, яка вже триває роками", - підкреслила Романюк.
Вона додала, що наразі в Україні відсутні належні методи контролю якості надання медичної допомоги, що впливає на права пацієнтів. "Немає методів контролю якості. На контроль якості надання медичної допомоги - потрібно якось його підвищувати, впливати. Зараз з цим складно", - зазначила Романюк, додавши, що права пацієнтів відстоюють зараз громадські організації, зокрема й ГО "Афіна. Жінки проти раку".
Окрім того, на її думку, повинна бути якісна система покарань за дії, які нашкодили пацієнтам, а також працювати система лікарських ліцензій.
Додамо
Член профільного комітету ВР Валерій Зуб розповів, що, наприклад, є деякі протоколи щодо лікування раку, які діють ще з 2007 року та з 2015 року. Ще один приклад застарілої медичної документації - настанови та протоколи з лікування бульозного епідермолізу.
Ще у 2016 році спеціальна комісія затвердила адаптовану клінічну настанову, яка рекомендує використовувати для обробки ран "людей-метеликів" виключно продукцію шведської компанії Molnlycke Health Care. Цей документ був складений на основі рекомендацій та висновків, зібраних у 2012 році. Він мав бути переглянутий ще у 2019 році, проте цього не сталося. Комісія понад пʼять років не оновлювала рекомендацій попри існуючий новітній досвід міжнародних колег, що дозволяє припустити наявність корупційних мотивів у її бездіяльності. Ця настанова у 2017 році лягла в основу медичного протоколу з лікування пацієнтів з бульозним епідермолізом. Таким чином "людей-метеликів" в Україні позбавили права вибору медичних засобів для обробки ран, адже жодного аналогу шведським повʼязками в документації вказано не було.
Європейський консенсус щодо практичних порад з лікування бульозного епідермолізу від 2021 року, опублікований Європейською академією дерматології та венерології, радить лікарям використовувати індивідуальний підхід у лікуванні "людей-метеликів". "Вибір стратегії лікування рани повинен враховувати ефективність, уподобання пацієнта та економічну ефективність", - ідеться у документі.
Економічна доцільність зокрема повʼязана з тим, що пацієнтам з бульозним епідермолізом протягом життя доводиться використовувати безліч повʼязок для обробки ран, і у деяких виробників, як-от наприклад у Molnlycke Health Care, вони дуже дорогі.
Водночас європейські лікарі у настанові вказали цілу низку виробників повʼязок, які можуть використовуватись при обробці ран пацієнтів з бульозним епідермолізом. Тобто вони дають можливість пацієнтам обрати той медичний засіб, який їм найбільше підходить. Ба більше, європейці радять лікарям у випадку, якщо немає можливості використовувати спеціалізовані повʼязки, застосовувати марлю. Настанова з клінічної практики лікування бульозного епідермолізу новонароджених від 2024 року, опублікована у British Journal of Dermatology, пропонує аналогічний підхід для запобігання травмування шкіри у дітей, які носять підгузки.
Але в Україні міжнародні рекомендації ігнорують і вперто говорять про те, що виключно шведські повʼязки можна застосовувати пацієнтам з бульозним епідермолізом.
Нагадаємо
Раніше УНН отримав інформацію, яка вказує на те, що шведська компанія Molnlycke Health Care, яка займає монопольне становище на українському ринку медичних пов’язок для пацієнтів з бульозним епідермолізом, може бути причетною до фінансування громадської спілки "Орфанні захворювання України", яку очолює Тетяна Кулеша. Спілка фактично стала рупором компанії, що допомагає зберігати монополію Molnlycke на ринку медичних пов’язок в Україні, та лобіює її інтереси.
У своїх публічних виступах Кулеша постійно наголошує, що альтернативи шведським пов’язкам немає, і захищає продукцію Molnlycke, попри наявність якісних та дешевших аналогів, які успішно використовуються в інших країнах.
Експерти, опитані УНН, зазначають, що ситуація навколо Molnlycke Health Care має явні ознаки конфлікту інтересів і корупційної складової. Водночас спроби інших виробників запропонувати альтернативні пов’язки для державних тендерів блокуються завдяки впливу "Орфанних захворювань України" та її лідерки.
Колишня міністерка з охорони здоров’я Зоряна Скалецька наголосила, що Міністерство охорони здоров’я має обов’язково розібратися у ситуації та зробити все необхідне для забезпечення інтересів пацієнтів. Вона підкреслила, що орфанні захворювання потребують особливої уваги, адже через рідкість цих хвороб у державних органів може бути недостатньо інформації для швидкого реагування.
