"Кернел" втрачає гроші та репутацію: як агресивні дії топ-менеджменту множать на нуль головні активи холдингу

КИЇВ. 16 липня. УНН. Український аграрний гігант "Кернел" латифундиста Андрія Веревського позиціонує себе не просто як "провідний в світі і найбільший в Україні виробник і експортер соняшникової олії, ключовий постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки", але і як компанія, в основі роботи якої лежать принципи прозорості і чесності. Топ-менеджмент компанії підкреслює, що він завжди подає тільки достовірну інформацію про холдинг, починаючи від фінансової звітності і закінчуючи стратегією розвитку, операційною діяльністю, критеріями вибору постачальників, проведенням тендерів і оцінкою ризиків.

На офіційному сайті холдингу навіть є спеціальний розділ під назвою "Стійка ділова репутація", в якому детально написано не тільки про транспарентність у веденні справ, а й про "відповідальне лідерство", "дотримання законів і правил", "підвищення соціальної відповідальності".

Загалом - багато красивих і правильних слів. Які, на жаль, розходяться з суворою реальністю. УНН аналізував, чому "Кернел" втрачає гроші і репутацію.

"Кернел" докладно повідомляє про те, що компанія підписала декларацію "Гендерної рівності та протидії домашньому насильству". Але - вкрай лаконічний в інформуванні про подробиці конфлікту, наслідком якого стало порушення в грудні 2020 року в Люксембурзі процесу про банкрутство Kernel Holding SA (є засновником агрохолдингу "Кернел"). Тим часом останнє - куди більш важлива інформація для ділових партнерів компанії, ніж демонстрація залученості в дискусії на тему "гендеру".

Сам факт наявності цілої низки невирішених суперечок і безлічі осіб, які вважають себе постраждалими в результаті "співробітництва" з "Кернел", говорить про "ділову етику" і "відповідальність" компанії набагато більше, ніж барвисті слайди її "презентації" і твердження про "неприйняття корупції і шахрайства".

Згаданий конфлікт, який став предметом судового розгляду в Люксембурзі, розгорівся через відмову "Кернел" сплатити встановлену договором і судом вартість проданих компанії корпоративних прав "СТІОМІ-холдинг" і "Хмельницькхлібопродукт" їх попереднім власникам - Михайлу і Інесі Стадник.

Михайло Стадник

Поза всяким сумнівом, цей конфлікт матиме негативні фінансові наслідки для "Кернел". Адже ця компанія не настільки фінансово стійка і самодостатня, як про це говорить топ-менеджмент. Вона постійно залучає фінансування на міжнародних ринках капіталів і обслуговує кредити від "Європейського інвестиційного банку", ЄБРР та інших фондів і організацій.

Чи захочуть (і якщо захочуть - то на яких умовах) західні інвестори і банкіри, і надалі мати справу з компанією, що має цілий ряд конфліктів, в підґрунті яких - банальне небажання дотримуватися договорів і виплачувати гроші за придбані активи?

І це тільки "верхівка айсберга". В історії холдингу вже були ситуації, коли його сумнівні методи роботи в Україні провокували міжнародний скандал. У 2018 році громадська спілка "Всеукраїнський аграрний форум" від імені національних аграрних асоціацій навіть звертався з відкритим листом до Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні і Міжнародної фінансової корпорації з закликом не надавати кредитні лінії для компанії, що зневажає основні принципи конкуренції та рівності перед законом усіх суб'єктів підприємницької діяльності.

У зв'язку з цим виникають питання до основного власника холдингу, Андрія Веревського.

Андрій Веревський

Адже саме він несе всю повноту відповідальності перед акціонерами за дії свого менеджменту, які конфліктно управляють активами холдингу, "попутно" завдаючи удару по іміджу України на міжнародній арені.

І мова, схоже, не про якісь "казуси", а про системний підхід. Наріжним каменем "бізнес-стратегії" "Кернел", судячи з усього, є "компенсація" попередніх провалів, які спричинили за собою фінансові втрати, за допомогою агресивного "поглинання" успішних підприємств, що працюють на українському ринку.

Одним з яскравих прикладів, який ілюструє "безвихідність" такого підходу, є ситуація навколо ТОВ "АГРОДІМ". У 2019 році "Кернел" прийшов в цю компанію, як інвестор, а вже в 2020-му, в момент заміщення, пов'язаного зі смертю засновника компанії, Валерія Давиденко, встановив контроль над підприємством. Що дозволило йому "не пашучи, не сіючи, не будуючи" отримати прибуток від продажу врожаю поперднього року, виручка від якого склала, за різними оцінками, від 25 до 32 млн. доларів.

УНН побував в епіцентрі конфлікту.

Для порівняння - офіційно, в 2020 фінансовому році (липень 2019-червень 2020 року), вся компанія "Кернел" отримала 123 млн. Доларів чистого прибутку. Можна лише здогадуватися, яка частина від цього показника отримана за допомогою "приписування" врожаю "АГРОДІМ". У ЗМІ можна знайти інформацію і про інших (крім "АГРОДІМ") прикладах подібного "господарювання" менеджерів холдингу-гіганта.

Спроба недружнього поглинання СП "АГДОДІМ" цілком може привести до чергового удару по репутації "Кернел". У травні 2021 році мати і дружина покійного Валерія Давиденко звернулися до Господарського суду Чернігівської області з позовами про витребування частки в статутному капіталі ТОВ "СП" АГРОДІМ "в розмірі 76%, що належить Валентині Давиденко.

З високою ймовірностю можна прогнозувати, що сім'ї Давиденко вдасться відстояти свої законні права. Добре розуміють це і в "Кернел". Напевно, саме щоб убезпечити себе від прогнозованого судового рішення, топ-менеджери зважилися на реалізацію вкрай сумнівною схеми. Для її здійснення була, за тією ж адресою, що і справжній "АГРОДІМ", зареєстрована компанія-клон. Її відмінність від справжньої - в одній маленькій і малопомітною деталі (точці після назви - "АГРОДІМ.").

Статутний капітал компанії-клона - всього 10 000 грн. На її балансі немає техніки, обладнання, виробничих і складських площ. На рахунках - немає грошей. Сенс її створення, схоже, в тому, щоб переписати на себе "земельний банк" компанії сім'ї Давиденка "АГРОДІМ".

Напевно, ця "схема" (жертвами якої вже стали сотні власників земельних паїв) здається менеджменту "Кернел" вдалою і перспективною. Однак її підсумком може стати не тільки подальша девальвація репутації компанії, але і прямі збитки для неї: якщо "АГРОДІМ" повернеться під контроль родини Давиденко, "Кернелу" буде набагато складніше "замилювати очі" іноземним кредиторам звітами про свої прибутки.

Для лістингових компаній, якій в тому числі є "Кернел", "Корпоративний кодекс" - не порожній звук, це орієнтир для інвесторів. І коли слова розходяться зі справами - це серйозний сигнал для акціонерів і кредиторів переглянути своє подальше співробітництво з "токсичним" контрагентом, для запобігання власних фінансових і репутаційних ризиків. А це означає тільки одне, чим більше конфліктів буде плодити навколо себе "Кернел" - тим менше кредиторів будуть хотіти мати справу з його топ-менеджментом і Україною в цілому. Особливо це питання актуальне на тлі відкриття ринку землі.