Які галузі науки в Україні отримають "зелене світло": сім основних напрямів

“В Україні фінансуватимуть наукові установи, які демонструють високий рівень досліджень, що мають перспективи розвитку, або змогли інтегрувати свою наукову діяльність у світовий простір. З цією метою запроваджується атестація вишів за 7 найбільш перспективними напрямами”, — йдеться у повідомленні.

Такими напрямами будуть:

• Аграрні науки та ветеринарія (враховує галузі знань: аграрні науки та продовольство, ветеринарна медицина)
• Воєнні науки та національна безпека (воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону, цивільна безпека)
• Гуманітарні науки та мистецтво (богослов’я, гуманітарні науки, культура і мистецтво)
• Суспільні науки (журналістика, міжнародні відносини, освіта/педагогіка, право, соціальна робота, соціальні та поведінкові науки, сфера обслуговування, публічне управління та адміністрування)
• Біологія та охорона здоров’я (біологія, охорона здоров’я)
• Математичні науки та природничі науки (математика та статистика, природничі науки)
• Технічні науки (інформаційні технології, електроніка та телекомунікації, архітектура та будівництво, електрична інженерія, механічна інженерія, автоматизація та приладобудування, транспорт, хімічна та біоінженерія, виробництво та технології).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: NASA запустило ракету-носій Antares з українським ступенем

Атестаційна оцінка визначатиметься за 100-бальною шкалою. У ній будуть враховуватися такі показники:

• кадровий склад
• фінансування (за загальним і спеціальним фондом)
• обсяг коштів, спрямованих/залучених вишем на придбання обладнання
• кількість статей у наукових виданнях, які індексуються у базах “Scopus” та/або “Web of Science”, де додатковим показником буде коефіцієнт впливовості журналів;
• кількість наукових видань, засновником (співзасновником) яких є університет, які індексуються у базах “Scopus” та/або “Web of Science”;
• кількість працівників закладу (за основним місцем роботи), які є членами редакційних колегій наукових видань, які індексуються у базах “Scopus” та/або “Web of Science”.

Водночас конкретна методика оцінювання буде розроблюватися МОН спільно з Нацрадою з розвитку науки і технологій.

За результатами оцінювання кожен науковий напрям вишу відноситимуть до однієї з трьох груп — А, Б, В — або визнаватимуть таким, що взагалі не пройшов атестацію.

• У групі А будуть напрями університетів, дослідження яких мають важливе державне або світове значення, виконуються на світовому рівні;
• у групі Б — що мають важливе значення для окремих галузей економіки, нацбезпеки, інших сфер, виконуються на високому професійному рівні;
• у групі В — що мають значення для освітнього процесу в університеті, виконуються на задовільному професійному рівні.

Атестація проводитиметься не менш як раз на 5 років, однак не раніше ніж через рік для реорганізованого вишу або не раніше ніж через 3 роки для новоутвореного ЗВО. Вона буде обов’язковою для державних та комунальних закладів вищої освіти — окрім коледжів. Для державних та комунальних коледжів атестація проводитиметься на вимогу власника (засновника), а для всіх приватних ЗВО — за ініціативою закладу.

Проведення атестації організовуватиме МОН. Для цього при Міністерстві створять спеціальну атестаційну комісію та 7 експертних груп за науковими напрямами. До їх складу входитимуть представники вишів, МОН та інших відомств, до сфери управління яких належать університети, НАН, національних галузевих академій наук, Наукового комітету Нацради з розвитку науки і технологій, представників громадських наукових організацій із всеукраїнським статусом. Водночас кількість представників закладів, підпорядкованих МОН, і працівників центрального апарату МОН не повинне перевищувати 50% загального складу атестаційної комісії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інтернет речей у медицині: українців запросили до інноваційного проекту з ЄС

Комісія та експертні групи аналізуватимуть, робитимуть експертну оцінку та готуватимуть висновок щодо результатів атестації. Загалом атестація матиме 6 етапів:

Отримані результати атестації можуть бути використані для планування видатків держбюджету на наукову діяльності вишу, визначення наукових напрямів закладу, яким надається підтримка з держбюджету, зокрема, через механізм базового фінансування тощо.

Нагадаємо, українські науковці з 2014 року отримали від ЄС гранти на 1,7 млн євро.