У геологічну галузь Казахстану вкладено 132 млрд дол. прямих інвестицій

На сьогоднішній день, 90% відкритих родовищ країни залучені в надрокористування. Всі ці родовища приносять державі прибуток, і забезпечують зайнятість населення.

За останні 10 років приплив прямих інвестицій на сировинний сектор становив 132 млрд дол., що становить 60% від загального обсягу інвестицій в Казахстан.

У Казахстані діють 866 контрактів на користування надрами, які забезпечили приплив інвестицій в гірничорудний і нафтогазовий сектори. 75 млрд дол. цих інвестицій спрямовані на проведення геологорозвідки.

Для заповнення мінерально-сировинної бази на геологічне вивчення з держбюджету за останні 5 років направлено 43 млрд. тенге. У результаті робіт, проведених за рахунок бюджетних коштів та інвестицій надрокористувачів, за 5 років отримано приріст запасів пріоритетних видів корисних копалин.

Проведені реформи за останні 3 роки дозволили залучити до Казахстану ряд великих транснаціональних компаній, однак, для продовження роботи в даному напрямку необхідно забезпечення державного фінансування ранніх стадій геологорозвідки.

Натомість, в Україні тільки зараз планують почати залучати приватні інвестиції до розвідки сировинних родовищ, зокрема, уранових.

За даними фахівців, вартість розвідки одного уранового родовища становить близько 100-200 млн грн.

Разом з тим, в Україні спостерігається криза у розвитку геології.

Українські геологи сьогодні працюють лише на 30-40% cвого робочого часу.

В Держгеонадра проблеми визнають, та обіцяють вживати кроків на її вирішення.

Тим часом, приватні компанії намагаються самостійно підтримувати науковий потенціал геологів в країні.

"Що стосується діяльності приватних компаній у сфері геологорозвідки стратегічних корисних копалин, то, наприклад, я дещо знаю про компанію “Атомні енергетичні системи Україна” (українська компанія, яка отримала погодження обласних рад на проведення геологорозвідувальних та дослідно-промислових робіт на низці родовищ урану — ред.). Це наше підприємство, співпрацює з “НАК "Казатомпром“ (Національна атомна компанія Республіки Казахстану — ред.) та розвивається за рахунок приватних інвестицій. Наскільки мені відомо, у АЕСУ сформований професійний колектив фахівців-уранщиків, технологів та представників наукового середовища геологічного напрямку”, — розповіла експерт Анна Калашник.