Ситуація з підготовкою геологів в Україні критична – Г.Лисиченко
Київ • УНН
КИЇВ. 7 листопада. УНН. Геологічна галузь, через відсутність фінансування, стала зовсім непопулярною і цього року до всіх українських ВУЗів і факультетів вступило лише 67 студентів. А це означає, що ситуація у кадровому і науковому забезпеченні геологорозвідки є критичною. Про це в інтерв’ю УНН розповів член-кореспондент НАН України за спеціальністю ядерна енергетика, директор ДУ “Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України” Георгій Лисиченко.
“Геологічна галузь за останні роки в нашій країні стала зовсім непопулярна і ті геологи, які набиралися до вишів, вони фактично не знаходили роботи за спеціальністю, оскільки галузь зовсім не мала коштів на розвиток. А в 2016 р. ситуація була доведена просто до кризових показників, адже всі геологічні вузи і факультети, а вони є і в Київському, Львівському, Харківському університетах, в Гірничому університеті в Дніпрі та інших містах разом на бюджет набрали усього 67 студентів.
Це означає, що ми не тільки перестаємо готувати кадри геологів, а будуть скорочуватися вузи і факультети, роботу почнуть шукати і перепрофільовуватись досвідчені професори і доценти. Одним словом — в усій геологічній галузі, її технічному, кадровому і ї науковому забезпеченні ситуація критична”, — сказав Г.Лисеченко.
Також він зазначив, що в Україні у післявоєнні роки була створена потужна геологічна і гірничодобувна галузі, яка займалася розвідкою і переробкою уранової сировини. Геологи і гірники, які займалися ураном були, так скажімо, елітою в країні. На сьогодні геологи працюють на 30–40 відсотків робочого часу. Такі негативні процеси і по інших геологічних напрямах досліджень, у тому числі і в науковій сфері.
“Зараз ми фактично втрачаємо той потенціал геологів, який би міг плідної працювати і виховати наступну зміну фахівців. Наш інститут геохімії навколишнього середовища є правонаступником цих двох структур.
У нас продовжуються дослідження за напрямом „мінерально-сировинні ресурси для ядерної енергетики“, але виживати і працювати з кожним роком становиться все важче — недостатнє фінансування на проведення експедиційних досліджень, скорочення штатів, відсутність коштів на оновлення технічної і технологічної бази. Всі співробітники Інституту зараз попереджені про можливе скорочення штатів і після 1 січня 2017 р їх можуть звільнити, бо не відомо, яким буде бюджетне фінансування, і тому ситуація критична”, — розповів Г.Лисеченко.
Нагадаємо, в Україні наявні 23 уранових родовищ із запасами понад 200 тис. тонн.
Як повідомляв УНН, у Міненерго заявили, що збільшення видобутку урану є пріоритетом для української енергетики.
За для цього планують залучати приватні інвестиції та співпрацювати з іншими державами.
Також нагадаємо, досягнути повного забезпечення вітчизняних АЕС ядерним паливом можна без участі РФ.
