У Комісії з цінних паперів розповіли, як українцям не бідувати на пенсії

“Другий рівень пенсійної системи — це коли людина обов’язково відраховує частину своєї зарплати у інститути накопичення — у фонд, який протягом тривалого часу ці накопичення акумулює. Тобто раз на місяць людина протягом усього свого трудового життя сплачує ці внески. Отже, чим довше ці сплати проходять, тим більший формується дохід, а отже — більший інвестиційний дохід та підсумковий обсяг накопичення. І чи він буде вищим, при досягненні людиною пенсійного віку, тим краще вона зможе забезпечувати своє життя під час пенсії”, — пояснив Хромаєв.

Як уточнив він, за 30 років накопичень інвестиційний дохід (нараховані на зібрані гроші відсотки, — ред.) складе близько 50% від цієї суми.

Гроші, які накопичуються, інвестуються у певні фінансові інструменти. Це і облігації держпозики, і муніципальні облігації, фінансування інфраструктурних проектів тощо.

“Розміщенням (інвестуванням) цих грошей займатимуться компанії з управління активами, оскільки фонд — це лише юридична особа, яка забезпечує облік (що кому належить, який рахунок, чим цей фонд володіє). Тобто компанія з управління активами розміщує гроші, які належать учасникам фонду. Вона приймає рішення, несе за це повну відповідальність, обраховує ефективність інвестицій та забезпечує якісне управління грошами”, — зауважив голова НКЦПФР.

При цьому, за його словами, робота по розміщенню цих грошей повинна бути під наглядом державних регуляторів, а компанії, які це роблять повинні мати системи контролю.

“Наразі ж в Україні такої системи не має. Лише іноді, люди, у випадку, якщо мають кошти, роблять особисті накопичення на пенсії. У результаті, нинішнє трудове покоління лишає себе певної подушки безпеки у майбутньому, яка допомагатиме їм підтримувати гідний рівень життя під час пенсії”, — звернув увагу голова НКЦПФР.

Хромаєв запевняє, що солідарна система, яка діє зараз, приречена на те, що її обсяг буде скорочуватись.

“На сьогодні в нас мінімальна пенсія 1 435 грн при мінімальній зарплаті у 3 700 грн, тобто мінімальна пенсія складає близько 30% від мінімальної зарплати. При тому, що, мінімальна зарплата буде зростати, в умовах солідарної системи розмір мінімальної пенсії буде зменшуватись. Якщо зараз це 30%, то у майбутньому буде — 20%. Тому якщо людина розраховує на солідарну систему, то вона буде ще біднішою, ніж зараз”, — наголосив він.

З огляду на це, як уточнив очільник регулятора, вкрай важливо запровадити обов’язкове накопичення певної частини тієї зарплати, яку люди зараз отримують. Це стандарт для багатьох розвинених країн, зокрема, і європейських, а також країн, що розвиваються. Він вводиться з метою підтримки певного рівня соціального достатку населення.

Саме для цього була розроблена відповідна Концепція, яка забезпечила б функціонування такого накопичення.

Документ пропонує, що у перший рік роботи системи передбачається розмір сплачуваних внесків на рівні 2% від заробітної плати працівника. Кожен наступний рік розмір внеску збільшується на 10% від темпу приросту середньорічної номінальної заробітної плати. Зростання розміру внеску відбуватиметься лише за умови зростання середньорічної заробітної плати, тобто зростання рівня добробуту громадян. Для фізичних осіб-підприємців запроваджується фіксований розмір внесків в залежності від розміру оборотів та категорії, прив’язаний до мінімальної зарплати. Україні для досягнення розміру внеску у 7% знадобиться 6 років, 10% — 10 років, 15% — 17 років.

Внески учасників другого рівня, інвестиційний дохід, який отримуватимуть учасники в рамках системи, та виплати з Накопичувального фонду — не підлягатимуть оподаткуванню. А оподаткування пенсійних заощаджень можна запровадити лише після стабілізації економіки і досягнення певного рівня коефіцієнту заміщення.

“Якщо зараз ті, хто працює, не почнуть накопичувати, а держава не почне створювати для цього умови, то ми будемо приречені на бідність ще дуже багато років. Система вже формується. Її потрібно запускати. І зараз потрібно створити та визначити умови для її запуску. Для цього необхідним є не лише прийняття закону, але і розбудова всієї інфраструктури накопичення. Концепція вже є, дискусія вже є, зараз обговорюються певні розміри внесків. Ми готуємо законопроект, який буде голосуватись у парламенті. Якщо його приймуть, то далі будуть наступні кроки”, — зазначив Хромаєв.

Нагадаємо, середня очікувана тривалість життя при народженні по Україні у 2017 році склала майже 72 роки.