За словами начальника гримерного цеху Київського національного академічного театру оперети Юлії Смородіної, 23 роки тому вона випадково потрапила у закулісся театру, без якого жінка зараз не уявляє свого життя.
“Я ніколи в житті не думала, що стану перукарем, гримером. Я завжди хотіла стати акторкою. Але випадково потрапивши сюди, пропрацювавши рік, я злякалася, тому що у них (акторів – ред.) значно складніша професія, ніж у нас”, – розповіла вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Професія графічного дизайнера в Україні – спецпроект УНН
Втім, за словами співрозмовниці, професія гримера теж вимагає сил і натхнення. Важливим у її роботі є співпраця з представниками різних професій, починаючи від режисерів, художників і закінчуючи акторами.
“Напевно, найскладніше догодити і режисеру, і художнику, і самим героям. Тому що все-таки коли актор виходить на сцену, він себе повинен відчувати комфортно”, – поділилася Ю.Смородіна.
Крім того, жінка зауважила, що гример – це майже “лікар акторських душ”.
“Є в нашій професії задатки психолога. Коли ти готуєш актора до спектаклю, відбувається живе спілкування. Когось треба втішити, когось розвеселити. Тому що актор має вийти з хорошим настроєм на сцену, щоб подарувати свою якісну роботу глядачам. І я думаю, ми граємо важливу роль в цьому”, - сказала працівниця театру.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спецпроект УНН: На роботу як на свято - професія артиста дитячих свят
На думку Ю.Смородіної, в театрі повинні працювати люди, які люблять свою роботу.
“Я, наприклад, без театру своє життя не уявляю. Тут працюють лише ті люди, які закохані. Ті, хто не люблять цей театр, тут не затримуються надовго. Тут треба працювати лише, коли віддаєш душу своїй справі” , – підкреслила гример.