zaborona-banderizmu-pro-scho-ydetsya-u-polskomu-zakoni-i-scho-dali

Заборона "бандеризму": про що йдеться у польському законі і що буде далі

 • 25796 переглядiв

Законопроект про внесення змін до закону про Інститут національної пам'яті Польщі - Комісію з переслідування злочинів проти польського народу і деяких інших законів пройшов дві палати парламенту Республіки Польща. 26 січня його схвалив польський сейм, а в ніч на 1 лютого - сенат - без поправок. Зміни до закону про ІНП, які викликали негативну реакцію влади України, Ізраїлю і США, відправляться на стіл президента країни Анджея Дуди, який за 21 день має вирішити, чи підписувати його, передає УНН.

Суть законопроекту про внесення змін до закону про ІНП полягає в запобіганні публічному використанню та поширенню формулювань, таких як "польські табори смерті", що "суперечить історичній правді і ганьбить добре ім'я Польщі і польського народу", зазначили у сенаті Польщі після голосування.

Зміни до закону, як повідомили у верхній палаті польського парламенту, передбачають, що "за публічне і таке, що суперечить фактам, приписування відповідальності польському народу або державі нацистських злочинів, скоєних Третім Рейхом або інших злочинів проти миру, людства і військових злочинів, будуть каратися штрафом або тюремним ув'язненням на термін до трьох років".

Таке ж покарання загрожує за "очевидне применшення відповідальності фактично винних у скоєнні цих злочинів".

Якщо порушник буде діяти ненавмисно, вказали у польському сенаті, щодо нього можна буде застосувати штраф або обмеження волі. Злочином не вважається вчинення таких дій "як частини художньої або наукової діяльності". Розслідування має ініціювати обвинувач від ІНП; вирок повинен оприлюднюватися, додали у палаті парламенту.

Цей закон також дозволить починати кримінальне провадження, в тому числі, згідно з вказаним у польському сенаті формулюванням,"за заперечення злочинів українських націоналістів, в тому числі тих формувань, які співпрацювали з Третім Рейхом".

"Згідно з визначенням, що міститься у змінах, "дії, вчинені українськими націоналістами в 1925-50 роках, із застосуванням насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти окремих осіб або груп людей". Згідно з цим законом, таким злочином була також участь українських націоналістів у знищенні євреїв і геноциді, скоєних ними щодо громадян Другої Республіки на Волині і в Східній Малопольщі", - заявили у польському сенаті.

Закон розширює поле для розслідувань і слідчі функції ІНП щодо "злочинів українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з Третім Рейхом", вказали у сенаті.

Нові положення також регулюють питання про виплати з державного бюджету на співфінансування фондів і асоціацій в сфері догляду за могилами і військовими кладовищами, в тому числі пов'язаних з проведенням ексгумацій та археологічними дослідженнями.

Схвалення цього законопроекту викликало негативну оцінку як польської опозиції, так і влади України, Ізраїлю, США.

Реакція від МЗС України послідувала вже після схвалення документа сеймом Польщі. Там заявили, що "глибоко стурбовані" фактом проходження законопроекту через нижню палату польського парламенту.

"Прикро, що українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці в Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися. Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій..." - вказали у МЗС України.

Розкритикували законопроект і в Ізраїлі. Посол країни у Польщі Анна Азарі публічно висловила застереження своєї країни щодо закону, закликавши внести поправки до документа. Ізраїль розглядає це як можливість покарання за свідчення тих, хто вижив під час Голокосту, додала вона. Прем'єр-міністр країни Беньямін Нетаньягу також виступив проти польського законопроекту.

Повідомлялося навіть, що група депутатів ізраїльського кнесету запропонували визнати новий польський закон про ІНП таким, що заперечує Голокост.

Врешті Польща заявила про створення робочої групи "для продовження історичного діалогу з Ізраїлем", при цьому вказавши, що цей діалог не стосується "суверенних рішень польського парламенту".

Однак, законопроект передали до верхньої палати польського парламенту. Спочатку він пройшов комітети сенату, де його підтримали без поправок 11 голосами проти п'яти. Хоча свої пропозиції змінити законопроект і пропонували в опозиційній "Громадянській платформі" - зокрема, викинути з документа положення про "злочини українських націоналістів". А вже після обіду у той же день його передали на розгляд сенату, де законопроект і ухвалили в ніч на 1 лютого

Водночас реакція на документ послідувала із Вашингтона. Ще до голосування у державному департаменті США висловили застереження, що запропонований законопроект може "загрожувати свободі слова та науковим дебатам" і закликали переглянути його. А американські конгресмени закликали президента Анджея Дуду накласти вето на документ.

Чергова хвиля критики послідувала після його ухвалення і з Києва. На рішення сенату відреагував Президент України Петро Порошенко

"Глибоко стурбований рішенням польського парламенту. Історична правда вимагає відвертої розмови та діалогу, а не заборон. Оцінки, які містяться в цьому рішенні, є абсолютно необ’єктивними та категорично неприйнятними", - зазначив Глава держави, вказавши, що законопроект "не відповідає принципам партнерства між країнами", і закликав Польщу до діалогу.

З Українського інституту національної пам'яті, Верховної Ради, уряду також критикували документ.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін, зокрема, заявив, що впровадження терміна "злочини українських націоналістів" провокує реакцію у відповідь.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій доручив підготувати на засідання парламенту спільну позицію щодо польського законопроекту.

Тим часом зміни до закону про ІНП, які вже закликали ветувати і в ОБСЄ, відправляються на стіл президента Польщі. І в Анджея Дуди буде 21 день, щоб вирішити, що з ним робити

Українські Національні Новини

Політика